Уявіть глечик, доверху наповнений старою, застояною водою. У нього не ввійде ані краплі свіжої роси. Принцип Родючої Порожнечі говорить: щоб прийшов новий Достаток, потрібно спочатку спорожнити посудину. Але не просто виплеснути вміст, а зробити це з любов'ю й вдячністю до старого. Втрата роботи, завершення стосунків, відхід з життя дорогої людини — це й є ті моменти, коли життя вибиває глечик із наших рук. На землі залишається лише калюжа втрати, а в руках — порожнеча. І ось тут ховається найбільша спокуса: негайно, в паніці, почати хапати все підряд, щоб заповнити утворену діру. Але мудрість у тому, щоб залишитися з цією порожнечею. Обійняти її, як мати обіймає тишу після плачу дитини.
Саме в цьому чистому, вимитому просторі, удобреному смиренням і безумовною довірою («я люблю життя, навіть коли воно забирає»), і зароджуються насінини нового циклу. Порожнеча не мертва — вона вагітна можливостями.
Що робити?
Якщо ти переживаєш втрату, не тікай від почуття спустошеності. Дозволь собі побути в ньому. Скажи: «Так, зараз тут порожньо. І це нормально». Не поспішай зав'язувати нові стосунки, хапатися за першу-ліпшу роботу, скуповувати речі для заповнення душі. Постої у тиші цієї порожнечі, доглядай за нею, як за свіжоораним полем. Довіряйся — найсильніші й найпотрібніші насінини проростають лише у чистій, нічим не зайнятій землі.