Поглянь на Чумацький Шлях, розлитий по нічному небі. Давниною його звали Молочною Дорогою, річкою достатнього світла. Цей принцип говорить: той, хто сам стає джерелом поживи для інших, подібний небесній годувальниці. Мова не лише про їжу. Це здатність годувати інших турботою, знанням, підтримкою, натхненням, роблячи це з безумовною любов'ю — не тому, що «повинен», а тому, що така твоя природа.
Ти стаєш земним відбиттям тієї небесної річки. І запускаєш дивовижний Цикл: чим більше ти віддаєш, годуючи інших, тим більше сама світобудова починає годувати тебе. З її невичерпних запасів до тебе тягнуться струмки допомоги, можливостей, сил — цілі молочні річки.
У житті це шлях вчителя, батька, лікаря, будь-кого, чиє покликання — давати. Втома й спустошення приходять, якщо давати з почуття обов'язку чи для похвали. Але якщо давати від надлишку любові в серці, відчуваючи себе частиною великого потоку всесвітньої щедрості, то втома змінюється почуттям наповненості й миру. Тебе починають «підживлювати» саме життя, вдячність (не завжди виражена), почуття глибокої правоти своєї дороги.
Що робити?
Визнач свою сферу впливу — родина, робота, коло друзів. І запитай себе: «Чим я можу їх нагодувати сьогодні?». Не «що я повинен зробити», а саме «чим нагодувати». Може, теплими розмовами? Може, тишею й простором? Може, поділитися вмінням? Зроби це, відчуваючи себе не рабом, а щедрою посудиною, крізь яку ллється річка всесвітнього Достатку. І спостерігай, як твоє власне життя наповнюється новими смаками й силами.