Слово, дане перед лицем Вічності, — це не просто звук. Це жива істота, яку ти випускаєш у світ. Воно починає жити своїм життям, і тепер ти пов'язаний з ним невидимою пуповиною. Якщо слово було дане усвідомлено, з розумінням свого місця перед великим Порядком речей, воно стає джерелом сили. Але якщо ти його порушиш, ця ж пуповина стане петлею, що витягує з тебе життєві соки.
Така обітниця — це союз Волі (Причини) і Порядку (Ієрархії), скріплений жертвою вірності (Требою). Обіцяєш чи ти зберігати любов, захищати слабкого, йти шляхом? Знай, що тепер це — закон твоєї особистої світобудови.
Що робити?
Будь бережним до своїх обіцянок. Не давай їх легковажно. А якщо вже дав — вважай його виконання головною справою свого життя. Кожен крок до його виконання наповнюватиме тебе силою. Кожне відступлення — позбавлятиме її. У вірності своєму слову перед лицем Всесвіту й криється справжня могутність.