Глава 4

   ---   Але   ти    вже     звертався    до   Бога.    

Чому   ж    прагнув   такої   страшної    помсти?

   ---  Я   тоді   про   Бога    нічого   не   знав .   

Лише   в   неволі   перед    лицем   небезпеки   казав:

   --- "Господи ,    якщо   Ти    є ,    врятуй    мене ,  визволи    звідси!"

        А    в   душі    клекотіла    образа ,     бажання помсти. 

   Спочатку    в    мене    була    змога    тримати  зв'язок    з    довколишнім    світом    по     телефону .     Але    коли     минули    всі     визначені    терміни ,    і     я    зрозумів ,   що    мене зрадили ,     сказав    наостанок     своєму боржникові     по     телефону :

      --- "Запам'ятай ,    я  тебе    й     на     тому    світі        дістану!" 

 Це     була    наша   з     ним     остання    розмова   під    час     мого    перебування     під     арештом.   І     я    вже    мріяв    вижити     саме    для    того , щоб    помститися.  

   ---   Ти    продовжував     той     спосіб    життя , який    вів     до     полону?

    ---  Воно    ніби    затягує ,    засмоктує .    

Знову    повернулися    наркотики ,    алкоголь.   Зі  мною     почало    робитися     щось    страшне.  Інколи    я     не    розумів ,     де   знаходжуся    і      що      роблю.  

   У   хвилини     просвітління      я     згадував бесіди    зі    своїми     знайомими ,     віруючими , колишніми     наркоманами ,    які   по  14 - 15 років міцно     сиділи     на     системі ,   й     про   яких колись     казали ,     що     їхнє     місце      на кладовищі. 

  ВОНИ      розповідали     мені    про     Бога.  

В     мене     вже    була     ніби     розвага  ---  випити  й     піти     послухати ,      що     мені     розкажуть про     Бога.    

 Я падав усе нижче.

     Люди      мене      проклинали ,     я     знав ,     відчував   це. 

     Так      тривало    до     кінця     минулого    року.  Перед     Новим     роком     я    невідомо     де блукав ,     не    знати     що     робив....

     А      третього     січня      зібрався     й    пішов     до     церкви     на      Благовісну  ,  15.      Послухав , подивився     і       раптом      зрозумів ,    що    це   те ,     що     мені    не    вистачало     в    житті.     

Я    увесь     час    прагнув    знайти    задоволення ,  але    не     знаходив     ні    в   чому , ---- все     було  не    те.

   ---  Навіть  у     спорті ?

   ---  Лише     тимчасово .      Пізніше   я     прочитав   книгу     Єклезіаста     зі    Старого     заповіту .  

 Там      сказано :  " Усе  суєта  суєт   і  томління  духу"      і        мені      стало     спокійно    спокійно ,  я    зрозумів ,       що    це     істина .  

  А     тоді      в      церкві     я     почув     заклик  покаятися     перед     Богом ,     прийняти     Ісуса    Христа ,  як    свого     Спасителя ,    визнати ,    що то     мої     гріхи     привели    його    на     страшну смерть    на   хресті .  

  Мене      ніби     струмом   ударило .    Я    не    йшов ,  а  летів    з    прагненням   скинути    з    себе     тягар      минулих     гріхів.

       В     один   вечір      Я     став    іншою     людиною .  

Ггосподь      очистив      мене      від      усього :     від   алкоголю ,     цигарок ,    наркотиків .  

Я        навіть     лаятися     перестав .