Розділ 58.

Розділ 58.

Очі Матвія моментально налилися кров'ю, як у бика, і він готовий був кидатися на той червоний букет, як на ненависну ганчірку. От як так можна? Хто наважився?!

- Ого, який букетище! - одразу ж зібралися дівчата-офіціантки.

- Який шикарний!

- Це ж скільки грошей!

- Це від кого? - запитала Карина.

- Не знаю, - байдуже відповіла Алім, щось записуючи у блокноті.

- Так там же листівка є! - вигукнула Карина та дістала з букета листівку. - "До нестями закоханий у тебе. Твій М." 

- І хто це може бути? - запитала одна з офіціанток та, повернувши обличчя до Матвія, ледь не підстрибнула від його шаленого погляду на той букет. Якби міг, то викинув би його у смітник. Тепер він був готовий прибити кожного Максима, Миколу, Мирона, Михайла...

- А скільки ж тут троянд? - запитала інша офіціантка та почала рахувати. - Ого, аж тридцять три.

- Це ж які гроші заплатив!

- І хто цей таємний шанувальник? - налетіли дівчата на Алім. Порівняно з цим величезним букетом червоних троянд, букет Матвія був дуже бідним та бляклим. Ех, от чого він троянди не взяв? Не хотів здатися банальним? 

Матвій стискав руки в кулаки, поки Алім не видала наступну фразу:

- Я навіть не знаю від кого ці квіти. Я не розумію анонімних подарунків та натяків. До того ж, я не люблю червоні троянди. Це гарно, але надто банально, - мовила білявка, а Матвій почав дихати. Яка ж вона розумничка.

- То ти збираєшся їх викинути? - здивувалася одна з офіціанток.

- Ні, квіти ж ні в чому не винні. Краще розв'яжіть букет та поставте по троянді на кожен столик. Хай відвідувачам буде приємно, - мовила Міла та пішла до барної стійки, де на неї чекав букет, подарований Матвієм.

Дівчата-офіціантки швидко рознесли троянди з букета по всьому залу. Дехто взяв по троянді для себе. Мілагрос дозволила. Звісно, це трохи заспокоїло Матвія, але він все одно ходив по залу та намагався навмисно перекинути вази з трояндами або зламати квітку, щоб вона не мозолила йому очі.

Остаточно Матвій заспокоївся, коли побачив, що наприкінці робочого дня Міла забрала подарований ним букет додому.

Матвій прийшов додому уже втомлений після такого емоційного дня. Пролунав дзвінок, на аватарці з'явилося фото мами Матвія.

- Привіт, синку, - мовила жінка.

- Добрий вечір, мамо. 

- Я отримала чудові шоломи для Ксю. Вони виявилися не тільки гарними, але й дорогими. Я витратила на шоломи та пересилку близько п'яти тисяч. Надішли мені кошти на мою картку. О, і ще три тисячі за квіти, - мовила мама.

- За квіти? 

- Так. Я від твого імені надіслала чудовий букет червоних троянд, - мовила жінка, а Матвій сів на диван. От не чекав він від матері такої підстави. - І як реакція Міли? Впевнена, що їй сподобалися квіти. Ти ж сам не додумався.

- Мамо, Мілагрос не любить червоних троянд. Будь ласка, можна без самодіяльності? - ледь стримувався Матвій, бо за день вже й так встиг накрутити себе, як слід. Ото ж мама-помічниця!

- А що я? Я ж хотіла, як краще, - мовила жінка. - Не цінуєш ти мене, не цінуєш. Але то на твоїй совісті. Скинь мені, будь ласка, на картку десять тисяч. На добраніч, любий.

- На добраніч, мамо, - відповів Матвій. 

Мама така мама...