Розділ 51.

Розділ 51.

– Баронеса? – заінтриговано запитала жінка.
– Так. Ми її усі любимо. Неймовірні манери, бездоганний стиль, аристократична поведінка, – нахвалювала Ксю Карина.
– Мені вже кортить познайомитися з цією баронесою, – щиро відповіла жінка.
– Добре. Поки буде готуватися ваше замовлення, я попрошу баронесу приділити вам увагу, – усміхнувшись, мовила Карина та пішла у бік Алім.
– У нас халепа, – тихо мовила до подруги офіціантка. – Це точно якась перевірка. Ота жінка замовила дуже багато страв, вона точно проводить ревізію, нюхом чую.
– Халепа, ще й Матвія немає. Але ми щось придумаємо. Попроси, щоб Анатолій постарався, – мовила Алім.
– Звісно. Вона запитала, що є оригінального у нашому барі, я сказала, що в нас є баронеса. Тепер треба їй показати Ксю, – зізналася Карина.
– Ксю, підіймай свою дупцю з кошика. Вийди у зал, будь ласка, – попросила Алім, заглядаючи під стійку, де курка обіймала кота.
– Ко! – буркнула Ксюня, не підіймаючи голови.
– Добре, де там фотографії, де ти після пробудження? Там такі-і-і світлини, – усміхаючись, мовила Алім. Вона знала, як мотивувати свою фамільярку.
– От чого ти одразу заводишся? Зараз піду. Тільки ти за Герцогом приглянь. Щоб жодна вусата морда не сунулася до нього, – попросила Ксю.
– Ксю, та вони ж тобі не конкурентки! У тебе он корона на голові, манікюр на лапах, а вони? Задрипанки! – підбадьорила фамільярку Алім. – Спробуй зробити так, щоб відвідувачка залишилася задоволена. Це важлива гостя.
– Усе буде зроблено у найкращому вигляді, – пафосно мовила Ксю.
– Все, салати готові, – мовила Карина, яка тримала на таці страви. – Ксю, йди за мною. Я в тобі впевнена. Тебе неможливо не любити.
– Ко! – гордо мовила Ксю і ходою від стегна попрямувала до відвідувачки. Вона ловила на собі закоханий погляд Герцога. Вона зараз йому продемонструє, що саме вона – зірка цього закладу.
Алім швидко набрала номер телефона Матвія. Вона вирішила, що має його попередити про особливу відвідувачку.
– Слухаю, – відповів Матвій. Він був злий, як чорт, бо знайшов таки пакетик із гвинтиками у смітнику. Матвій обшукав усе довкола, але нічого не знайшов. Коли він вирішив викинути сміття, то побачив на дні смітника гвинтики. От маман! Він швидко склав столик та зрозумів, що мама щось замислила. Непосидюча натура.
– Вітаю. Мені здається, що у нас перевірка, – прямо повідомила Алім. – Жінка...
– З коротким фарбованим волоссям, блакитними очима та перловим намистом? – продовжив Матвій.
– Так, – відповіла Алім. – А звідки ви знаєте?
– Не хвилюйтеся, все буде добре. Я впевнений у нашому закладі. Я незабаром буду, – відповів Матвій та закрутив останній гвинтик.
Чоловік поставив столик, щоб він був неладний, зібрав свої речі та хотів вийти з маминої квартири, але й тут його спіткала халепа... Двері були зачинені на ключ з іншого боку.
– Мамо! – проревів Матвій. От вона точно не хотіла, аби він залишив її квартиру та прийшов у бар.
Матвій знав, де у квартирі мами лежали запасні ключі. На щастя, жінка не встигла їх забрати. Він забрав речі, закрив двері та поїхав до бару.
Біг бос увійшов до зали, просканував поглядом усіх та побачив матір. Перед жінкою увесь стіл був заставлений стравами. Поряд за столиком сиділа Міла, на диванчику з одного боку була неперевершена Ксю, а з другого – Герцог. Кіт?! Вона ж не любить котів! У неї алергія. Ну все, мама зараз рознесе бар ущент...