Розділ 39.
Дівчата швидко зібралися, посадили у кошик Ксю з короною. Курка вчепилася у корону так, що Карина мусила взяти ту прикрасу з собою.
На порозі бару Карина поглянула на подругу та оцінила зовнішній вигляд.
- Все, біг бос сьогодні знову буде слину пускати, - усміхнулася Карина. - Ти хоч усміхнись йому.
- Переб'ється! Через нього Ліза потрапила до лікарні з переломом, і через нього ми мусимо йти на роботу у свій вихідний, - обурювалася Алім.
- О, бачу, що буде сьогодні біг бос знову бідний. Мені його вже шкода, - мовила Карина.
- Угу, бідний нещасний, - закотила очі Алім. - Ходімо!
У барі було тихо, кожен працював на своєму місці, але Матвія не було. Бідолашний біг бос! Таки щось знала Карина (невже й вона відьма?!).
Матвій Воля стояв перед дзеркалом у ванній кімнаті та дивився на своє відображення.
- Красень, нічого не скажеш, - мовив Матвій та вкотре вмив обличчя холодною водою. На жаль, картинка не змінилася. З дзеркала на нього дивився чоловік з ознаками похмілля.
Матвій не вживав алкоголь, але вчора напився з баскетболістом. І для чого? От, дурень!
Після холодного душу не стало легше. Три склянки води випив за один раз.
- От гадство! - вигукнув Матвій, поглянувши на годинник.
Його домашній улюбленець втік якнайдалі, бо господар у такому стані йому не подобався.
- І ти туди ж, - обурився на улюбленця Матвій. - Але я сам винен.
Матвій через сорок хвилин увійшов до бару. Він думав, що застане хаос, але був здивований, що усі працювали, як завжди: чітко, швидко та з усмішками на устах. Біг бос поглянув у глиб залу та за барною стійкою побачив Мілу.
- Мілагрос, - тихо мовив біг бос, а його губи розтягнулися в усмішці. На душі стало тепло та добре. Якби ж ще краватка так не тисла горло. Біг бос зайняв свій столик у кутку бару та подав знак офіціанту, аби той підійшов.
- Доброго ранку! Чого бажаєте? Які будуть замовлення? - професійно мовив офіціант та дістав записник.
- Доброго, - відповів біг бос. - Не треба кричати, я й так усе чую. Скажи, щоб до мене підійшла Мілагрос. Та хай приготує якийсь освіжаючий коктейль.
- Добре. Уточніть, будь ласка, назву коктейлю, - попросив офіціант.
- Та будь-який, аби освіжаючий, - відповів Матвій, ще більше послаблюючи краватку.
- Дякую за замовлення, - мовив офіціант та пішов у бік барної стійки, за якою Алім робила свої фірмові коктейлі.
- Біг бос замовив освіжаючий коктейль, - озвучив прохання Матвія офіціант.
- А назву не сказав? - запитала Алім, відчуваючи підступ.
- Ні.
- Буде йому освіжаючий, - відповіла Алім та подивилася у бік боса.
Матвій аж спинку вирівняв, коли відчув погляд Мілагрос на собі.
- Хм, виглядає він не надто привабливо, - тихо мовила Алім та почала робити коктейль.
Ксю вирішила піти у розвідку та вже за кілька хвилин сиділа на диванчику поряд з Матвієм.
- Ко! - привернула до себе увагу Ксю.
- О! Привіт, - мовив Матвій. Не втримався та погладив Ксю. - Ти сьогодні справжня королева, - зробив комплімент чоловік. Як не крути, але ж це вона принесла йому номер телефону баскетболіста.
- Ко-о-о, - відповіла Ксю. Їй подобалося, як ніжно біг бос пестив її спинку.
- Доброго ранку! Ось ваш освіжаючий коктейль, - поряд зі столиком з'явилася Алім.
- Доброго ранку, Мі-ла-грос-с-с, - відповів Матвій. Йому подобалося вимовляти її ім'я. Воно звучало так ніжно, так казково, так магічно. - Що це за коктейль?
Біг бос не бачив раніше такого коктейлю серед наявних.
- Це освіжаючий коктейль, як ви й просили, "Воскресіння", - серйозно мовила Алім, намагаючись стримати сміх.
- "Воскресіння"? - перепитав бос та дивився то на Мілу, то на коктейль.
- Угу. Допоможе освіжитися та відновитися, - відповіла Алім.
- Знову із секретним інгредієнтом? - кутиком рота усміхнувся Матвій та поглянув на Ксю.
- Ко?
- Куди ж без нього, - таки усміхнулась Алім.
Бос не вагався ні однієї секунди, він би випив й отруту з рук цієї привабливої білявки.
- Міло, сядьте, будь ласка. У мене є до вас розмова. Можливо, кави? - запропонував Матвій.
- Дякую. Я вдома вже випила каву. Я вас слухаю, - відповіла Алім, сівши на диван навпроти Матвія.
Бос зробив кілька ковтків коктейлю та прикрив очі від насолоди.
- Вона точно знає якийсь секрет, - думав чоловік. - Таки відьма! Але я готовий бути жертвою її магії...
#81 в Фентезі
#14 в Міське фентезі
#373 в Любовні романи
#18 в Романтична комедія
Відредаговано: 20.06.2026