Розділ 37.
– І що ж ваша куряча високість бажає? – знущалася Алім.
– Ну, я бачила, що на песиків одягають спеціальний одяг. Я хочу собі сукню, капелюшок та новий манікюр, – оголосила свої вимоги Ксю.
– І все?
– Ну, можна ще нове намисто, – додала курка.
– От коли ти отримаєш свою першу зарплату, то витратиш її, як забажаєш, – відповіла відьма.
– Ти знущаєшся? Думаєш, бос стане мені платити гроші?
– Ну, якщо не зарплатню, то премію за особливі заслуги. От, як з номером телефону, що ти віддала чоловіку, – нагадала Алім своїй курці. Ксю була впевнена, що Алім не помітила нічого та вже про все забула, але де там!
– Номером телефону? – спробувала зіграти здивування Ксю, але вийшло не надто добре. Знає її Алім, як свої п’ять пальців! Плакали тепер її забаганки! Ех!
– Думаєш, що я не бачила? – запитала Алім. – Але так навіть краще. Он біг бос тобі коментарі пише у твоєму Інстаграм.
– Та ти що! Справді?! – зраділа Ксю та кинулася до телефону. – А може буде хоч одна невелика сукня, чи новий манікюр? – з надією запитала Ксю.
– Радій, що я твій акаунт не видалила. От будеш нахабніти, то точно видалю! Ти ж баронеса! Де твої манери? Де скромність? Де тактовність?
– Вмієш же ти вмовляти! – не надто весело відповіла Ксю.
Клацнув замок у дверях, і Алім відійшла від вікна, але помітила, що автівка, біля якої вона побачила чоловіка з вогняними очима, поїхала.
– Який сьогодні чудовий день! – ледь не співала Карина.
– Все, я втратила подругу! – усміхнулась Алім.
– Анатолій – ідеальний чоловік!
– Ко! – підтвердила Ксю, яка користувалася моментом та зайшла у свій акаунт з телефона Алім.
– Я ж казала! – підтвердила відьма.
– Ти вже знаєш новини про бар? – неочікувано запитала Карина.
– Які саме? – здивувалася Алім, а Ксю підняла голову та припинила друкувати відповідь на коментар.
– Є дві новини: хороша і погана. З якої починати? – запитала Карина.
– З поганої.
– Ну, приїздив біг бос до нас особисто. Ми з Анатолієм на нього наштовхнулися біля під’їзду.
– Це погана новина? А хороша? Він премію нам видав? – запитала Алім, радіючи, що таки не помилилася та бачила саме Матвія внизу, біля автівки. Ці очі вона б не сплутала ні з чиїми іншими.
– Ні. Справа в тому, що наша адміністраторка Ліза зламала ногу та перебуває у лікарні. Нам завтра необхідно виходити на роботу, – мовила Карина.
– Бідолашна Ліза! – схопилася за голову Алім. – Треба дізнатися, як вона, – мовила Алім та спробувала відігнати Ксю, яка з азартом друкувала нове повідомлення. Друкувала і не соромилася! От, нахаба!
– А ти не бажаєш дізнатися, яка гарна новина? Чи те, що біг бос особисто приїхав сповістити новину – це вже гарна новина? – усміхаючись, запитала Карина.
– І яка ж гарна новина? – запитала Алім, проігнорувавши слова подруги про боса.
– Від завтра ти – адміністраторка бару замість Лізи. Вітаю! – кинулася обіймати подругу Карина.
– Теж мені гарна новина! – обурилася Алім. – А мене він не запитав, чого я бажаю?! Довів бідолашну Лізу до лікарні, то тепер шукає іншу жертву?! У мене мав бути завтра ще один законний вихідний, а тепер маю на роботу йти. Ніяка це не гарна новина! – емоційно говорила Алім.
– Але ж адміністратор – це інший рівень, більше грошей, статус. Я за тебе так рада!
– Угу, і більша відповідальність. І більше часу з тим пихатим занудою, – не припиняла обурюватися Алім. Завелася, сама не зрозуміла чому. Якось неправильно бос на неї діяв. Вибухонебезпечно!
– Ой, та всі в барі вже й так побачили, що він нерівно до тебе дихає, – констатувала Карина.
– Ко! – підтвердила Ксю.
– От тепер будуть думати, що посада мені дісталася не через мої професійні якості, а через особисту симпатію біг боса, – продовжила Алім. – А як же мої нові коктейлі? Я хотіла ще кілька інновацій запропонувати.
– От і буде в тебе така можливість, – обійняла подругу Карина. – Чомусь я думаю, що ти підіймеш наш «Олімп» на такий рівень, якого ще ніхто не знав.
– Ко! – підтвердила Ксю.
– Дякую за віру в мене, – відповіла Алім та обійняла подругу. За її життя це була чи не єдина людина, яка щиро підтримувала та вірила в неї. Не казала, що вона – відьма–невдаха та нездара. Добре мати справжніх друзів!
– Все, а тепер спати! Завтра рано на роботу! Ти маєш завтра мати вигляд на усі сто! Хай біг бос одразу випаде в осад! – підбадьорювала подругу Карина.
– Думаю, я щось придумаю. На добраніч! – мовила Алім та забрала у Ксю телефон.
– Ко! – ображено озвалася курка.
Ксю дуже образилася та не пішла до кімнати Алім, а відьма й не помітила, що її фамільярки немає на місці. Алім перебрала свій гардероб, знайшла там білу обтислу спідницю за коліно, яка вигідно підкреслювала усі стратегічно важливі місця, та персикову блузу. Гарну, стильну, строгу, але з натяком на розкішне декольте.
– Все, Матвійчику, скінчилися твої спокійні дні! – по-відьомські усміхнулася Алім. – Ти хотів нову адміністраторку? Ти її отримаєш! Але ще й купу її ідей.
Алім навіть не лягала у ліжко, так і заснула над столом, але на ранок у неї був чіткий та продуманий план, який вона була готова показати біг босу. Але чи буде готовий до таких змін він?
#81 в Фентезі
#14 в Міське фентезі
#373 в Любовні романи
#18 в Романтична комедія
Відредаговано: 20.06.2026