Розділ 36.

Розділ 36.

– І як ти до тої популярності докотилася? Чим тобі пінгвін не догодив, що ти на страуса переключилася? Карина казала, що в зоопарку тебе з імператорським пінгвіном буде знайомити, – мовила Алім.
– Теж мені, імператорський. Чванько! Ніяких манер! Звичайний егоїст у дешевому фраці, який навіть не зробив реверанс перед моїм манікюром. Мене спочатку ігнорив, хоча я дефілювала перед ним модельною ходою від бедра, – розповідала Ксю.
– Не оцінив твою красу, то ти вирішила йому відкрити очі? – припустила відьма.
– Звісно! Має ж він знати, що я – найкраще, що могло з ним статися у його житті! – обурилася Ксю.
– Та на холеру він тобі здався? Якого біса ти вирішила йому довести свою унікальність? – запитала відьма.
– Ну, хтось же ж мав це зробити! Така моя місія – нести у світ красу та робити його кращим, – філософськи мовила Ксю.
– Краса мала б врятувати світ, а не нападати на пінгвіна. Щось я не бачу, що ти стала імператрицею, – усміхнулася Алім.
– Мені й титула баронеси вистачить. Я не така зануда, не дотягую до того рівня чванства та не вмію ігнорувати людей навкола. Та й літати я можу краще, ніж пінгвіни. У цьому сенсі я – пташка вищого польоту, – гордовито мовила Ксю.
– Добре, а з павичем що не так? Також чванько?
– Ой, самозакоханий боягуз! – емоційно висловилася Ксю.
– Боягуз? Це щось новеньке.
– Він злякався, що я затьмарю його своєю красою, та почав викаблучуватися. Щось там патякав про пишний хвіст, що він у нього найкрасивіший у всьому зоопарку, – розповідала Ксю.
– І як? Правий був павич, що його хвіст найкращий? – запитала Алім, добре знаючи свою фамільярку.
– Був! Був найкращий! – уточнила Ксю. – Тепер обдертий і брудний.
– Щось мені підказує, що ти доклала до того свою лапу, – мовила Алім.
– Ну, не тільки лапу. Ти мене недооцінюєш. Там ще був задіяний дзьоб, крила і навіть хвіст, – уточнила Ксю. – А що?! Той павич розпустив свій обскубаний віник і думав, що він тут зірка Інстаграму. Довелося провести експрес-депіляцію.
– Добре, залишила павича без хвоста, а чим страусиха не вгодила?
– Ну, до страусихи ще був фламінго. Це просто Карина про нього не знає, вона милувалася з Анатолієм та пропустила цей момент, – зізналася Ксю.
– А фламінго до чого?
– От подобається мені рожевий колір. Я у нього попросила кілька рожевих пір’їн. А він, гад такий, відмовив! Жлоб! Не дав! Мені не дав! – обурювалася Ксю.
– Щось мені підказує, що ти сама взяла, – припустила Алім.
– Звісно! Мені потрібні були три пір’їнки для капелюшка.
– І що ти зробила?
– Зробила фламінго велику послугу! Змусила схуднути перед літом. Ну, пробігав він кілька кіл по своєму вольєру, тікаючи від мене, то й що? Це ж корисно! Стоїть і спить цілими днями! А я влаштувала йому експрес-курс зі схуднення. Він би схуд ще більше, якби не втрутився охоронець, – розповідала Ксю.
– Ти хоч ті три пір’їни рожеві дістала? – усміхаючись, запитала Алім.
– Ти сумнівалася? Не тільки три, але ще й кілька волосин з голови охоронця мені дісталися бонусом. От нічого влазити у чужі розбірки! – ображено мовила Ксю.
– Ксю, ти – невиправна! Та здалися тобі ті пера! Я б тобі кращі начаклувала чи купила б, – відповіла Алім, коли Ксю показала кілька пом’ятих рожевих пір’їнок.
– Ні, так не цікаво! Це ж трофей! Приз, отриманий у великих перегонах та нерівному бою. Двоє самців проти чарівної леді, – зробила реверанс Ксю.
– Тепер вони знають, що це не просто леді, а з яйцями! – розсміялася Алім.
– З яйцями, але хотілося б з найбільшими, але тут мені знову завадили, – жалілася Ксю.
– Охоронець?
– Та ні! Він зробив розумний висновок, що до мене краще не лізти, бо втратить останнє волосся на своїй лисині. Охоронець пішов кликати на допомогу та телефонувати у поліцію, – розповідала Ксю.
– То там ще й поліція була?! – здивувалася Алім.
– Ні, поліціянти не приїхали. Сказали, щоб охоронець менше пив на робочому місці. Він же поскаржився, що на нього курка напала, ледь не вбила та тероризує усіх тварин у зоопарку, – розповідала Ксю.
– Уявляю обличчя операторки, яка приймала дзвінок, коли чоловік сказав, що на нього напала курка, – плеснула у долоні Алім.
– Немає що робити поліціянтам, лишень за курми бігати, – додала Ксю.
– Добре, ну а страусиха чим тобі не сподобалася? – запитала Алім.
– А чим вона мені могла сподобатися? Вона взагалі зажерлася — відростила дупу, загарбала найбільші яйця в радіусі кілометра і думала, що я промовчу? Стратегічний курячий інтерес вимагав негайного втручання! – емоційно пояснювала Ксю.
– Ти – невиправна! Набаламутила і в зоопарку, тепер у зоопарк – зась!
– Ой, не треба мені той зоопарк, я впевнена, що моє кохання знайде мене саме, а з місією «Поєднати Карину та Анатолія» я справилася! – гордо мовила Ксю.
– Справилася! – погодилася Алім та підбігла до вікна, щоб поглянути, чого ж це так довго немає її подруги. – Он, ніяк розстатися не можуть.
Алім здалося, що неподалік біля машини вона побачила знайомий профіль, який на секунду висвітлили фари машини, яка проїжджала повз.
– Не треба думати весь час про того біг боса, – запевняла себе відьма.
– Я свою місію виконала та маю отримати винагороду! – заявила Ксю.