Розділ 32.
Бос не надто багато зрозумів, але зрадів, що та волохата рука поряд з Ксю належала Анатолію, а поряд з ним була не Міла, а Карина.
– Добрий день! Це ви мені телефонували? – прозвучав голос над головою Матвія. Біг бос підняв голову та упізнав баскетболіста.
– Так, я. Сідайте, будь ласка.
Біг бос показав на місце навпроти та запропонував обрати один з напоїв за рахунок закладу.
Слово за слово, чоловіки розговорилися. Не такий вже й неприємним виявився баскетболіст. Хлопці та з’ясували, що навчалися в одному університеті та мають спільних знайомих. Якось так вийшло, що непитущі чоловіки до закриття бару наклюкалися так, що ледь стояли на ногах. Обіймаючись та зізнаючись один одному у вічній дружбі та любові, вони стояли біля дверей бару «Олімп», чекаючи на таксі. Біг бос завантажив свого нового друга у автівку та знову зайшов у бар. Він був не у тому стані, аби дивитися під ноги, і перекинув відро з водою, яке стояло на його шляху. Ліза почула шум та побігла на нього. Звісно, що й вона не дивилася під ноги та з гучним криком «А-а-а» адміністраторка проїхалася по мокрій підлозі та гучно рухнула.
– А-а-а, боляче! – почала волати Ліза та схопилася за ногу.
Бос одразу ж протверезів, бо зрозумів, що це дівчина не прикидається та через нього отримала травму. Збіглися інші працівники, які збиралися додому. Приїхала швидка, і Лізу відвезли до травмпункту.
Біг бос остаточно протверезів, коли почув вердикт медиків про закритий перелом.
– Катастрофа. Як же ми без адміністратора? – одразу ж почали бідкатися дівчата-офіціантки.
– Не будете без адміністратора. Маю я на прикметі одну кандидатку, яка точно підійде на цю роль, – мовив біг бос. – Лишилося тільки її вмовити… Якось.
Алім гикалося цілий день. Вона хотіла навчитися користуватися телефоном, аби не викликати підозри в оточуючих. Он Ксю й та вже усе знає. Алім було соромно визнавати, що її курка виявилася вправнішою, ніж вона. А ще хотілося дізнатися більше про того нового боса з вогняними очима.
Відьма взяла до рук телефон. Спочатку гортала список контактів та вирішила зателефонувати Карині. Було якесь передчуття, що Ксю й у зоопарку влаштує балаган. Не була б то Ксю!
– Привіт, як справи? – запитала Алім, коли почула голос подруги.
– Усе добре, підходимо до зоопарку. Я зробила кілька фоток Ксю. Я зараз тобі їх надішлю, можеш завантажити на її сторінку, – мовила Карина.
– Ко! – усе погодила Ксю.
– Добре. А як Анатолій? – поцікавилася Алім.
– Знаєш, думаю, що ти мала рацію. Скарб, а не чоловік, – із захватом відповіла Карина. – Я тобі потім усе розповім.
Дівчата обмінялися ще кількома реченнями та завершили розмову.
– Хм, дійсно, нічого складного, – мовила вголос Алім. Телефон дівчини видав звук вхідного повідомлення. Карина надіслала фото. – Так, як там Ксю казала? Зараз ми доповнимо її сторінку. Додамо музику, напишемо кілька речень. Все, готово!
Алім відклала телефон та пішла на кухню, аби зварити собі какао. Відьма намагалася використовувати магію тільки у крайньому випадку. Було не важко чаклувати, було важко пояснювати начакловане нею. Алім начаклувала книгу рецептів, аби готувати смачні страви, бо Карина постійно дивувалася, як вона вміє готувати так, що на кухні постійно було ідеально чисто.
Поки відьма готувала ароматний напій, її телефон сповістив, що хтось вподобав фотографії Ксю.
Алім переглянула світлини Ксю та вирішила знайти сторінку біг боса. Вона не знала ні його імені, ні прізвища. Але ж магiю ніхто не скасовував. Алім закрила очі та зажадала побачити на екрані телефона саме його вогняні очі на сторінці в Інстаграм. Яким же було її здивування, коли виявилося, що його сторінка була майже без фотографій. Було кілька світлин, де він був разом з колегами під час якихось нарад.
– От, гад! Навіть нормально сфотографуватися не може! – щиро обурювалася Алім.
Телефон блимнув ще одним сповіщенням. Відьма вже починала розуміти, що і як працює. Тепер вона здивувалася ще дужче, бо під фотографією Ксю з зоопарку, яку вона нещодавно виставила, з’явився коментар від БІГ БОСА!!!
– Нічого собі!
Очі Алім бігали рядочками.
«Така чарівна курочка точно знайде свого принца. Головне не вестися на різних павичів, дятлів та стерв’ятників.» – йшлося у коментарі боса.
Алім усміхнулася та набрала текст:
«Хто б не підкочував до порядної баронеси свої яйця, вона обере гідного».
Білявка кілька разів перечитала його повідомлення, і тільки зараз до неї дійшло, що він записаний як Матвій Воля.
– Значить, Матвій, – мовила до себе Алім. – Стоп! Як Матвій? Це той самий Матвій, який телефонував? От, халепа!