Розділ 19.

Розділ 19.

– Води! Води з льодом! – нарешті, зібравши волю в кулак, досить гучно мовив бос.

– Добре, це все замовлення, чи будуть ще якісь побажання? – багатозначно запитала Алім, намотуючи білий локон на пальчик.

– Ні. Тільки воду, – мовив чоловік та пальцем попросив Алім нахилитися ближче.

Відьма розуміла і бачила, ЯК діє на нього, та нахилилася. Бос закрив очі, бо декольте стало ще ближче, та тихо мовив дівчині, аби не чули інші, які уважно спостерігали та ловили кожне слово.

– Не поводьтеся, як хвойда. Це не личить офіціанткам нашого бару, – тихо мовив бос, а очі Алім стали більшими за океани.

– Я ж не винна, що ви такі спраглі з самого ранку. Не перекладайте свої проблеми на інших. Зараз буде вам вода з льодом, – мовила Алім, ледь стримуючи себе. Хвойдою її ще ніхто не називав.

Вона навмисно наступила каблуком на ногу боса, аби він розплющив очі, коли її декольте було якраз на рівні його очей. Отримуй, козляро!

Алім розвернулася та спокусливо пішла, залишивши боса з червоним обличчям.

Чоловік спробував відірвати від неї погляд, втупився у документи, які принесла бухгалтерка та змушував себе не дивитися вслід цій провокаторші.

Ха! Алім так просто не здається. Дівчина навмисно упустила меню, привертаючи до себе увагу, та нахилилася за ним, виставляючи на огляд свою спокусливу дупку.

Бос таки не стримався та відірвав голову від документів, коли щось впало. Краще б він не дивився! От як тепер бути тут цілий день? Як перебувати з нею під одним дахом.

– Відьма, – мовив чоловік.

– Дякую за комплімент, – відповіла Алім так, що він почув та сіпнувся.

Бос сидів, мов на голках, в очікуванні води з льодом. Яким же було його здивування, коли його замовлення принесла інша дівчина.

– Ваша вода з льодом, – усміхаючись, мовила дівчина та поставила склянку перед чоловіком.

– Дякую, – сухо відповів чоловік, але коли дівчина розвернулася, аби йти, вирішив таки запитати: – А де та? Ну, та офіціантка, яка приймала у мене замовлення.

– Та дівчина, яка приймала замовлення, не офіціантка. Міла – бармен, – відповіла дівчина. – Ще будуть якісь побажання?

– А чому не вона принесла моє замовлення? Вона ж приймала, – запитав чоловік, бо йому хотілося побачити ту білявку знову.

– Почався робочий день. Вона переодягнулася та зайняла своє місце за стійкою. У нас о цій порі багато відвідувачів, тим більше після вчорашньої рекламної акції. Тепер усі хочуть спробувати коктейлі «Перемога» та «Шалена фанатка», – пояснила дівчина.

– «Шалена фанатка»? Щось я не бачив такої назви у меню, – зауважив бос та почав знову уважно переглядати меню. – Ні, немає. Що це за самоуправство? – мовив чоловік та вирішив сам піти до стійки. Він відганяв від себе думку, що хоче побачити ту білявку знову. Прикривав усе бажанням розібратися та покарати винних. Ой, а в голові вже був цілий план з картинками, як би він її карав... Те, що винною була та гонорова білявка, він і не сумнівався.