Розділ 7.

Розділ 7.

Алім увійшла до квартири, яку вони з Кариною винаймали.

– Ти думаєш тримати курку в квартирі? – запитала дівчина.

– А де ж ще?!

– Ну, можна в коридорі, на балконі, – запропонувала варіанти Карина.

– Баронеса на балконі? Спадкоємиця королівської крові у коридорі?! Карино, це ти щось не подумала, – мовила Алім.

– То де ж вона буде спати? – запитала Карина.

– А ми зараз це побачимо, – мовила Алім та витягнула Ксю з кошика. – Обери собі місце.

Ксю уважно озиралася та граційно ступала по підлозі. Курка в першу чергу пішла на кухню. Ксю презирливо поглянула на гору немитого посуду, розвернулася та пішла далі.

– Агов, це моя кімната! – обурилася Карина, коли Ксю наблизилася до дверей.

– Відкрий двері, хай погляне, – попросила Алім.

– Я не вірю своїм очам, що курка робить оглядини квартири. Це якийсь сюр, – бурмотіла Карина.

Ксю довго не затрималася у кімнаті дівчини. Зробила коло, подзьобала залишки чіпсів на підлозі та пішла до кімнати, яку займала Міла.

Кімната Міли була затишною та прибраною. Алім була дуже акуратною та любила висоту. Її приємно вразила чистота у кімнаті. Усі речі були на своїх місцях.

Ксю обійшла кімнату, застрибнула на ліжко, походила по ньому, а далі стрибнула на невелике крісло, яке стояло поряд з вікном.

– Ко! – гучно крикнула Ксю.

– Але це моє крісло! – спробувала обуритися Карина та хотіла його прибрати. Ксю дуже швидко зорієнтувалася та дзьобнула дівчину. – Ауч! – закричала Карина. – Боляче!

– Не поділила з куркою крісло, – пирснула Алім.

– Воно стояло у моїй кімнаті. Воно зручне і комфортне. Я хочу його назад, – ображено бурмотіла Карина, дмухаючи на місце, куди її дзьобнула Ксю.

– Ну, ти ж якось жила без цього крісла поки мене не було. От і поживеш ще. А Ксю у ньому буде зручно та комфортно. Бачиш, їй подобається. Вона тепер його не віддасть, – мовила Алім, киваючи на Ксю, яка почала моститися у кріслі.

– Злюка! От тільки з куркою я за крісло не сперечалася, – бубоніла Карина.

– Ти йди відпочинь, а я нам щось приготую на вечерю, – запропонувала Алім.

– Чудова ідея! Ненавиджу готувати. До того ж якраз твоя черга готувати вечерю, – мовила Карина та пішла до своєї кімнати.

Алім закрила двері за Кариною та поглянула на свою фамільярку.

– І як тобі? – тихо запитала Алім.

– На перший раз піде! Карина трохи з тарганами, але без бліх. І це вже добре, – тихо мовила людською мовою Ксю.

– Чого ти у це крісло вчепилася?

– Ти бачила, який безлад у її кімнаті? Я врятувала це крісло від неї. Я зробила благородний жест. Крісло мені вдячне і тепер буде гріти мою дупцю, – відповіла Ксю.

– Добре. А як тобі нова я? – запитала відьма.

– Я не люблю білявок, а так нормально, – відповіла Ксю.

– Від тебе ніколи доброго слова не дочекаєшся, – буркнула Алім, поглянула на себе у велике дзеркало та пішла до кухні.

У холодильнику не було багато продуктів. Овочі та продукти швидкого приготування.

– Оцією гидотою труять таке тіло! – обурилася Алім.

– І що будеш готувати? – запитала Ксю, яка також дісталася кухні.

– Навіть не знаю, – відповіла Алім та відкрила морозилку.

У морозилці лежав кусень м’яса та качка. Відьма дістала м’ясо, а качку заховала далі від очей Ксю. З холодильника Алім дістала вино, масло та овочі.

Відьма не любила готувати, а ще більше не любила готувати у хаосі. У раковині стояв майже увесь брудний посуд, який був у квартирі.

– Фу, і це тут дівчата живуть! – відвернулася Ксю.

Алім сказала якесь заклинання і увесь посуд, який брудною горою стояв у раковині, тепер аж блищав. Алім любила готувати, але зараз була втомлена. Надто багато подій за один день. Відьма промовила ще одне заклинання, і тепер перед нею лежав не просто шматок м’яса, а вишукана добре просмажена страва з овочами, яка неймовірно пахла.