Розділ 5.

Розділ 5.

З-під ліжка з’явилася руда курка з яскравим червоним манікюром та намистом на шиї.

– Нічого собі! Ти таки її купила! – розсміялася Карина та розглядала руду курку, яка дуже поважно ступала своїми жовтими лапками без целюліту. – А чому не біла?

– А чого вона має бути біла? Вона золота! – придумала Алім. – Якщо хтось буде казати щось на кшталт «білява курка» я завжди буду думати, що то про мене, а не про Ксю.

– Так про цю баронесу язик точно не повернеться щось сказати, – мовила Карина, спостерігаючи, як поважно та граційно курка крокує по підлозі.

Користуючись моментом, що увага Карини прикута до курки, Алім начаклувала кошик, у якому мала транспортувати Ксю. Ну, не в руках же її нести?

Алім добре пам’ятала усі закляття, а от про колишню власницю її нинішнього тіла вона не знала нічого крім імені.

Це ж треба було, що імена в обох читаються задом наперед – Алім-Міла. Та й значення імен непрості. Невже саме про ці непередбачені зміни розповідали їй карти? Невже вона нарешті зустріне свого пікового валета, чи того впертого красеня з палаючими очима зі сну? Та вона б вп’яте продала б душу дияволу, якби мала, якби оте все здійснилося!

– Міло, то коли ти її встигла придбати? І як до лікарні її пронесли? Там така медсестра злюща, не людина, а Цербер!

– Ну, до Цербера їй далеко. Просто жінка без кохання, – філософськи мовила Алім. – Ксю, сідай до кошика! – скомандувала Алім.

Курка ображено поглянула на кошик та відвернулася.

– Ксю, от не треба мені робити нерви! Якщо будеш викаблучуватися, залишу тебе тут! Медсестра з тебе швидко зварить бульйон, – мовила Алім, а Ксю підскочила та швидко побігла до кошика, сіла у ньому та ображено поглянула на свою відьму.

– Ото ж характер! Тільки шантажем і змусиш щось робити, – пояснила Алім.

– Ого! Нічого собі дресура! Я такого ні в цирку, ні в кіно не бачила! – заворожено мовила Карина.

Дівчата вийшли з палати. Алім про всяк випадок прикрила Ксю, аби їй не приписали діагноз «шизофренія».

Медсестра-злюка видала усі документи, але Алім не втрималася та сказала на прощання:

– Анно, подумайте щодо моїх слів. Не сумуйте за журавлем у небі, маючи синицю у руках. Повірте, синиця може перетворитися на сокола, а журавель ніколи не покине рідне гніздо. Хай щастить.

Медсестра залишилася ще більш спантеличеною, ніж минулого разу. А що, якщо ця білявка має рацію?

Карина вирішила, що не варто їхати через усе місто у маршрутці з куркою. Люди точно не зрозуміють. Дівчина викликала таксі. Машина досить швидко приїхала.

У машині Алім відкрила Ксю, яка вирішила заявити про себе.

– Ко-ко-ко, – ображено промовила Ксю.

Треба було бачити обличчя водія, який побілів, поглянувши у дзеркало.

«Я ж не п’ю! Що за галюцинації? Яка курка з бусами в машині» – прочитала думки водія Алім. Водій вирячив очі, а Ксю вирішила добити чоловіка та навмисно виставила свою ніжку з манікюром.

– Чи не знаєте, де можна придбати натуральне пиво? – неочікувано запитала у чоловіка відьма.

– Щ-щ-що? – перепитав чоловік поглядаючи то на дорогу, то на курку з манікюром.

– Де можна придбати пиво? Але натуральне. Із солодом та щоб із хмелю? – запитала Алім.

– Та де ви бачили таке? Зараз вже майже усе хімічне, – мовив чоловік.

– Дуже шкода. І чим же мені курку поїти? – запитала Алім.

– А курка пиво п’є? – здивовано запитала Карина, озвучивши запитання, яке не наважився поставити водій.

– Угу. Ну, вона ж баронеса, не проста курка. А баронесі варто вживати солод найкращого ґатунку з добірного ячменю, – пояснила Алім. – А яке б пиво ви тоді б порадили?

– Та я не п’ю, – відповів водій. Тепер червоний манікюр та намисто не здавалися такими дивними. Це ж треба! Курка пиво п’є! От куди світ котиться? Раніше котики, собачки, кролики, навіть карликові свині, а тепер курка з намистом. Капець!

– На собак тепер одяг шиють, а чого б курці не носити намисто? – запитала Алім, прочитавши думки водія.

– А я що? – знітився водій. – Аби яйця несла.

От якби ж було усе просто! Ксю дуже відчувала свою господиню та несла яйця тільки тоді, коли та була щасливою, а щасливою вона була дуже давно.

Неочікувано Алім відчула, як Ксю напружилася та почала видавати звуки, які сповіщали, що вона знесла яйце!

Алім поглянула у кошик та побачила під своєю куркою яйце. Це ж треба! А що! Хіба це не щастя, бути молодою та гарною? Це справжнє щастя!