Перший день навчання після зимових канікул офіційно найгірший після першого вересня. Важко усвідомлювати, що потрібно знову звикати кожного ранку прокидатися ще затемна і йти вкутаною в декілька шарів до школи, знову контрольні, домашні завдання і ще багато всього стресового, а ще Саша зі своїми причіпками. Як ви вже зрозуміли настрій дорогою до школи у мене був гірше нікуди. Хоч трохи покращувала його зимова казка на пару з морозцем на щоках який бадьорить не гірше за каву. Так я думала і долала останні кілька метрів до школи.
Після другого уроку мій організм адаптувався до знайомого темпу, буфетна булочка втамовувала голод і все б було більш менш якби не Саша зі своїм улюбленим методом мене розізлити
- Ти знову, давно битим не був?- сичу
- Мала б уже звикнути зміюч.. Ай- він не договорив бо я тріснула його вже ітак збідованим пеналом- останнє попередження, далі в хід підуть мої нігті!
-Попереджень було вже валом та щось ти ніяк їх не застосуєш- спотворив свою фізіономію знущально
- Шуруй куди йшов- бренькнула уже без настрою
Блиснувши своїми аж занадто білими і рівними зубами, нарешті він зі своїми друзяками змився в їдальню і знає ж зараза що люблю їсти на цій лавці в тиші і завжди мені тут надокучає. Так думала і робила вже звичну річ- зав'язувала своє волосся в хвіст, після дечиїх обнаглілих рук. В мене ще з раннього дитинства воно довге і густе, я люблю його зав'язувати щоб не лізло в очі, та вже вам знайомий індичара має якусь маніакальну любов знищувати мою зачіску. Скільки я з ним не билася і сварилася він всеодно часто і періодично це робить і я ніяк на нього не знайду управи
- Знову?- Назар повернув до мене
- А як без того- бубню
З Назаром ми дружимо давно і він мій вірний друг та захисник. Ми живемо на одній вулиці і колись кожен день разом гралися. Варто сказати що раніше він дружив із болотяним принцом, але коли той мене дуже образив посварився з ним і з того часу допомагає мені у війні.
- Не бери у голову він знову хоче себе показати фраєром перед своїми дружками- заспокоював він
-Його доводження випробовуються чомусь лише на мені-жаліюся
-Ми йому ще влаштуємо-блиснули синькою Назарові очі
А я вже була в передчутті якоїсь шкоди
#5387 в Любовні романи
#1261 в Короткий любовний роман
#608 в Молодіжна проза
давні знайомі, від ненависті до..., від ненависті до кохання
Відредаговано: 01.04.2026