Перевіримо інтуїцію?

Ви бачили прискорений ролик про те, як тане сніг або розпускається квітка?

Так само швидко на обличчі злого Крамаренка вираз лютої ненависті змінився лагідною й оманливо простодушною усмішкою

- Практиканти, авжеж пам’ятаю. Проходьте, чого ви стали, як не рідні. Проходьте до кабінету. Машо, зроби нам кави. Вам з цукром? - безпомилково спитав він ту, яка цукор давно не пробувала.

- Ні, дякую. - хтось би під цим владним хтивим поглядом знітився, але тільки не Юлька. Вона прослідкувала, щоб я акуратно вклав сукню до рюкзака і тільки тоді пройшла повз мене і боса до кабінету. Така легка, чогось помітно весела. І як завжди залишила ледь помітний шлейф тонкого запаху весни й свіжості.

Краєм ока я помітив, як Марта нібито неуважно і без будь-якого виразу стежила за тим, як її подруга передає мені щось таємно від усієї компанії. 

І зрадів, що моя дівчина не бачить, що в крафтовому пакунку сукня. І тому не подумає, ніби легковажне платтячко призначене для неї. А ще гірше - куплене якійсь іншій дівчині.

Треба одразу сказати - я дуже дорожив нашими з Мартою взаєминами. Такими теплими й дружніми, з легким флером еротики, який поки що лише відчувався, але ще не паморочив свідомість і не заводив нас надто далеко. Але й не давав далеко розійтись.

Передчуття того, що має між нами статися, було для мене не менш приємне, ніж невідворотне продовження.

Дівчата ще не знали, що ми будемо у цій у філії, а не паритимемось в душному місті цей місяць. А філія - стара контора ще з тих часів, коли Крамаренко тільки починав сходження до вершин і не міг собі дозволити офіс в центрі столиці. 

Поруч офісу його дім і турбаза. І на екстрені випадки типу того, яким я був зараз зайнятий, він наймає там для персоналу будиночки на дві персони з усім необхідним. Особисто я щиро сподівався, що один з цих будиночків колись побачить нас вдвох з Мартою. Обов’язково під легке вино і щось смажене мною на грилі. Для романтики можна навіть нарвати віник польових квітів. Дівчата таке полюбляють. 

І якщо все пройде без особливих розбіжностей між очікуванням і реальністю, можна буде написати матері, що у мене є наречена. Гарна дівчина з гарної сім'ї. Така,  про яку вона і мріяла для мене відтоді, як з першого разу не склалося.

Я схрестив пальці на удачу і пропустив вперед Марту. Вона зайшла до шефа, як королева з дружнім візитом до короля сусідньої держави. От хто вміє себе одразу поставити.

Тим часом всі, крім мене, розсілись в крісла для старших менеджерів. І так чисто випадково - хаха  - вийшло, що Юлька сиділа ближче за всіх до боса.

Ах ти ж старий пень! Ти ж знаєш, що ця мила дівчинка у великих окулярах - не моя. Тебе попередили, що тут є моя дівчина. І підкочуєш до нібито моєї без усякого сорому. 

Не на тих натрапив, Крамаренко.

Я рішуче поставив своє крісло між Лановою і грізним босом. Й всівся туди, поклавши долоню на руку Юльки. А потім стиснув її холодні пальці й ввічливо посміхнувся, вірніше показав зуби своєму роботодавцю. 

Ланова посміхнулася мені неуважно, а сама розглядала кабінет, наче якесь диво. 

- Що - бідненько, але чистенько? - мало не спитав її вголос. Бо вона знову дражниться, провокує боса. А це заразно, щоб ви знали, хоч і не розумно.

От же ж кокетка. Типу вона до цього приміщень для  начальства не бачила. 

Кабінет, як кабінет. Стіл і крісло боса великі й зручні, а для персоналу - малі й некомфортні. по стінах на скляних стелажах графіки, грамоти, якісь кубки з часів буремної юності нашого видатного мецената і бізнесмена. Звісно ж і картина з тих, що більше форматом і яскравіше сюжетом. Ні, не з голими бабами, ви що! Із зображенням перегонів на байках.  Лідер звісно - бос замолоду. Хоча я б на його місці цю картину краще прибрав. Бо уже мало хто його впізнає на ній.

Тим часом нас обнесли кавою і печивом, наче дорогих гостей, а не студентів, які просяться на практику. 

Принаймні раніше мене тут нічим не пригощали. Цукор лежав окремо на тарілочці. Мудра Маша, жіночка передпенсійного віку, все правильно розрахувала. Ще невідомо, хто перший вхопить чашку без цукру, призначену для примадонни. А Маші потім влетить, а скоро пенсія. Бос може й передчасно відправити, ще й без бонусів і премії. 

До речі кава була відмінна, не та бурда з автомата, яку пили всі співробітники включно зі старшими менеджерами.

І це зняло напругу й дало тему для обговорення.

Всі хором хвалили каву. Один я думав про свою справу, яка зараз вперлася в глухий кут, бо треба було провести розвідку боєм. А мені туди не можна було навіть потикатись. Бо всі давно знали, хто в боса водій і довірена особа.

- Я бачу, що Євген уміє підбирати персонал. - зговорив Крамаренко до одної Юльки своїм особливим голосом.  Але навіть мені було очевидно, що його чари скотилися з Ланової, як з гуски вода.  

Знайшов кого клеїти. Зовсім кукуха їде на старості. Спробуй образь дівчину з такої сім’ї - зоряні війни поховають під собою і твій, і їхній бізнес.

Але бос розпустив хвіст і попер, як танк.

Юлька технічно удала що не бачить його підкатів. Вона дістала блокнот, наче приготувалася занотовувати ділові настанови, і втупилася у нього.

Хтось би скис або розлютився від такої ввічливої неуваги, але Крамаренко.

- Дівчатам влітку треба відпочивати, а не забивати собі голову складнощами. - віщав він. - Наша майбутня галеристка може обдивлятися все в офісі й у мене вдома, я скажу охороні. За це з вас, дівчино, буде каталог з описом колекції й повною атрибуцією. А з мене - кілька слушних порад, гарна рекомендація  і схвальний відгук.

Марта зашарілася від задоволення і заблищала окулярами. Від її щирої радості стало аж ніби світліше.

А бос повернувся до Юльки й одразу забув про існування інших.

- Ви, красуне, хотіли перебирати папери й придивлятися до виробничого процесу. Що ж. Мій референт іде у відпустку з понеділка. Поспілкуєтесь з ним і заміните його на час практики. Справ не багато, бо літо, застій і відпустки.Житимете тут, купання, засмага, свіже повітря. Вісім годин в конторі за наведенням ладу в архівах. У нас з вами буде лише одне невеличке відрядження, і все.