У одній із своїх книг «Життя тебе любить» Луїза Хей пригадує момент, коли вона зрозуміла, що стала багатою - це можливість купити книгу. Грошей може не бути на продукти, якісь речі, але вони завжди є на книгу. В цьому заховано багато мудрості, але для мене є виразною одна її особлива сторона енергетики.
Жінка дає енергії Благодаті зайти у своє життя, навіть, можливо і вузький коридор на той час. Відкритість до ресурсу знань ніколи не зрівняється до можливості одноразово придбати якусь річ.
Доволі часто людина впадає у заперечення сама собі - це не можу придбати, це - задорого, це - не для мене, тут буду економити. І тоді стається, як в тій сумній оповідці, коли сім’я всю зиму їсть гнилі яблука. Бідність програмується на рівні можливості отримання тих чи інших речей, але йде енергетично далі - скупості прояву позитивних емоцій та дій, як до себе, так і до ближнього. Бідність матеріальна проростає у духовну, даючи глибоке коріння у ненависть, озлобленість та зневіру.
Вміти віддавати кошти, допомогу з вдячністю, рівнозначне вмінню їх приймати.
Багато людей знову ж таки перекривають потік Благодаті через неприйняття або прийняття з виною. Все треба заслужити.
Пам’ятаю, одна моя клієнтка, мала труднощі із зв’язком, повинна була відпрацювати на роботі якийсь час, але оплата була надто мізерна. Я їй запропонувала, що оплачу телефон, хай взнає ціну та покине ту каторжну роботу, яка була до того ж тимчасовою. Жінка аж озлобилася, почувши мене. Закинула, що це в мене якісь невірні методи допомоги.
Тоді я кінцево зрозуміла, що порятунок у руках «утопаючого», його відкритості, віри та довіри Всесвіту, вмінню чути себе та прийняті змін.
Одне лише бажання і дозвіл собі ініціює роботу потоку Благодаті. Але, як показує досвід, змінити та налаштувати бажання - це вже велика наука.