Красива Карма життя
Гармонійне життя
Життя стає гармонійним, коли лишаєш той ровер, аби когось переробити, навчити, застерегти чи соломку підстелити.
Хочеш істерити - роби, тільки не коло мене. Хочеш нити - най там. Аби мої вуха того не чули. Це не байдужість - це право кожної людини бути собою. Я собі така, хтось інший. І це не тому, що ти супер мудрий, а тому, що ти свою колекцію грабель здав в архів, а вони - ще збирають, тішаться, мріють про і такі, і ще онде інші.
Ти просто - мудрий вже. Час. Коло мудрої людини деколи зле, бо хочеться як вона. Але не годен. Ще не годен. Бо твій час не прийшов. Тому - деколи хочеться її притиснути до землі. Хоть якось. Сміх. Тиснеш себе, але дарма - того не видно. Бо зі сторони ж - не ти.
Най собі. Мене руки від грабель не сверблять. Зажило. До мене - на ви і тихо, а кожному - своє. Загублені, забуті, недосказані, неготові - щастя вам і мудрості.
Знаєш, оте одвічне бажання бігти і перемагати? Таке в’язке, чуже і не вартісне. Шукай себе, а інші - хай будуть собою.
Все прийде, точно. Як не в цьому житті, то в наступних - карма обіцянки виконує. Гора не завжди для того, щоб на неї видертися. Вона - просто є. І її можна обійти.
#1126 в Сучасна проза
Відредаговано: 15.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
