Мене часто запитують, скільки треба пережити, щоб все вміти описати і так відчувати.
Виправдовуюся. Це в мене зріла душа, яка знає і вміє бачити корінь проблеми.
Я також спостережлива, бачу все в іншому кольорі і вмію почути. Я не пережила так багато у своєму теперішньому житті. Але про все, що пишу - це так, як я розумію, бачу та відчуваю.
Колись одна мудра жінка сказала мені - твоя особливість в твоєму слові та енергії. Так відповіла мені на моє питання, що «я відчуваю якесь особливе призначення, але ось не можу визначити Що то Є до кінця».
Не можу, чесно, ствердити, що це мені зайшло, але кожен раз, коли всередині в душі закрадалися сумніви, зневіра та порівняння - я пам’ятала її слова. Допоки суцільна віра та прийняття себе заповнили усі куточки, де колись жили сумніви.
Мене штормило час від часу через ті сумніви не по-дєтски, допоки я обіцяла писати про все для всіх. Тепер маю спокій душі і задоволення від того, що творю.
Сьогодні хочу розказати ще раз про стосунки.
Окрім трьох важливих маяків у стосунках - час, слова, дії, хочу ще добавити важливість інтуїції. Жінка від природи має вже закладену у собі підвищену чутливість. Але так, як про це ніхто не говорить - слухати себе, то починаємо жити, #яктреба. Як треба, щоб бути зручним, мамці, цьоці, братові, вуйкові чи сусідам на вулиці. З цим - все вже ясно.
Починаємо будувати стосунки, звісно як - аби одобрили батьки, потім родина. Боже борони, щоб там роки підрізали - ана маєш, і тут треба #яктреба.
Це все супер файно. А далі як? Жінка забиває на все помалу, потім не чує себе - і добрий день у вашій хаті, повний дисонанс. Робить з #васічки кавалєра, ну щоб мама сказала шо О’кей.
Карма не спить, все добавляє тій жінці мінуси, бо вона добавляє плюси всім, окрім себе. Занедбаність своєї душі приводить до краху в стосунках. Деколи дуже помалу, а деколи - супер швидко, стрімко і по-живому.
На інтуїцію - забито ( дошками ). Ніхто не довіряє (!), або відмазка - не знаю як слухати.
Інше - невміння відчувати час. Їй дають зараз - живи і насолоджуйся. А вона - ні! Їй дай гарантії вічого кохання і життя на взлеті. Зараз - то не цікаво. Жінка хоче мати, як в казці - жили вони у добрі і радості довго-предовго.
Щоб так Жити, треба собі то творити правильно - до канонів своєї душі та в унісон із Всесвітом. Знов печалька. Винуватий хтось. Все спочатку ускладнили усі разом, а розбирати самій.
Ніхто не скаже і не буде просити - агов, слухай себе. Навіть якщо і скажуть, людина не знає як це робити. В душі - страх і его за керівника. В очах - туман чи то по душі шукати людину, чи то з вигодою та зручністю. Чи то я його перероблю, перекрою на свій «розмір»...
Мені хочеться написати кожній жінці, що вона - мудра. Мудрій жінці треба бути спочатку витривалій, а коли вона зцілить свою душу любов’ю, тоді вона може насолоджуватися своєї жіночністю, мудрістю і жити у благодаті.
Мені хочеться донести, що Любов не болить, а людина страждає через маніпуляції свого его. Любіть і не чіпляйтеся за людину, яку любите. Дайте їй дихати і самі живіть вільно. Хай ваша душа наповнюється вірою та ваша сила духу міцніє.
Моя завдання - навчити слухати свою інтуїцію, впізнавати її голос, виробити механізм її роботи з енергією Всесвіту. Якщо це оминати, то все життя буде як біг з перешкодами та полем битви з невидимим «ворогом».
Люди кричать в один голос - ніхто не міняється. Але, ого, конфуз - трохи разом поживуть, і він «такий не був».
Він був, але ви бачили його через окуляри его. А тепер прийшли маятники балансу - все вирівняли.
Приймайте людину такою, якою вона є. Дивіться її в душу та чуйте свою інтуїцію. Вам лише так буде життя у щасті.
Де правда?
Читай спочатку.