Є такі моменти в житті кожної людини ( чи майже кожної ), коли раптово світ навколо неї починає набирати інший зміст, але це відбувається доволі помалу і , як правило, старий світ руйнується набагато швидше.
Людина в «паніці», бачить лише руїни старого, а на нове не вистачає ані віри, ані бажання.
Частина моєї «місії», коли такі люди з’являюся в моєму житті, а я в їхньому, це розтлумачити їм, що це нормальний процес, головне нарешті стати собою і слухати себе, свою інтуїцію.
Такий випадок стався зі мною, але як завжди з деякими поправками - людина «теоретично» прив’язала мене до початку причини всіх «змін». Скільки я не «намагалася» донести істину, не певна до нині, що мене почули.
Деколи, такі люди вибирають інших, сильніших ніж вони, і починають на них «практикувати» викорінення своїх недоліків.
Схожа ситуація склалася в моєї коліжанки, коли її знайома «вибрала» саме її для «вдосконалення» своїх якостей у внутрішньому світі, ні з того ні з сього «тикати» на ніби-то її недоліки, а насправді реально бачачи у ній своє відзеркалення.
Мораль така - як би не було, як би не склалося, завжди пам’ятаймо, що душа у всіх болить, хоча не всі то прагнуть показувати, тому шануймо один одного.