Про мудрість

Розум приходить через знання із книг, а Мудрість через знання, розуміння себе та життя.

Вчора одна моя читачка спитала цікаве запитання:

— Чому такий важкий і довгий перехід до мудрості?

— Все йде поволі та на часі, бо коли відкриється відразу, то нецікаво буде жити, - така була моя відповідь.

Людина звикла жити в хаосі чужих емоцій, постійному сумніві у своїх, накладених алгоритмах життя.

Виснаження, особливо душевне та емоційне, є настільки глибоким, що людина надовго згубить себе у коловороті щоденности.

Суспільна показовість вимиває неповторну особистість. Тому й шлях до пізнання мудрості є довгим та відносним до сили швидкості бажання самої людини.

Мудрість приходить із прийнятим себе та розумінням жити у згоді зі собою.

Вибачте за повторення - та без цього вся книжкова мудрість буде лише зашкарублою, неживою і самій людині не на користь.

Досвід життя і багаж життя -  одне і теж, вони є бо є життям,
а все вище разом, яке переходить через фільтр душі, любові до себе і до ближнього, і є мудрість.

Сила мудрості відчувається тоді, коли на розбір ситуації колись забирало місяці, а тепер дні, і то не просто розібрав, поскладав на полички, а то й ще граблі переломав і викинув, щоб таки напевно - як в тій байці про бабцю, краще два рази вистрілити в темноту, аніж пхати голову в карник і питати «Хто там?»

Дуже люблю, коли мої феї мені пишуть за півроку, рік - « У мене все добре, політ спокійний, висота під контролем», чого ще хотіти? Одним словом - Мудрулі!!

Деколи чуєш, що мудрі люди теж помиляються, то ніц дивного і немає, вони ж люди, а не боги, тільки вони помилки раз і на полицю досвіду, а немудрі ( поки ще ), раз і в довгу печальку, і всі проти мене, і ще всяку таку маячну несусвітню.

Мудрість людини є в тому, що вона не шукає винних чи перекладає все на когось, бо саме Вона є відповідальна хто є поряд, хто впущений в Душу, кого вона любить, чи не так?

Головне - цінити свій спокій Душі, мати своїх людей, наповнювати свій кожен день радістю і не годувати тих, хто спраглий до вашої енергії та рушить вашу ауру.

Головне - уникати довгих пояснень та оправдань, там видно вас не чують і не готові зрозуміти, а також комусь дорікати - вони не там, де ви, а ви будьте мудріші, не варто тратити свою цінну енергію на безкінечність вічних скарг та невдоволення.

Мудрість має важливість тоді, коли має життєве використання, робить сірий день сонячним.