Людина ( як правило ) не має толерантності до крадіїв майна, але тих, хто забирає у білий день її позитивні емоції, руйнує здоров`я, спотворює її життя, терпить якнайдовше.
Віддає своє найдорожче - час і себе на емоційну поталу тим ( тій чи тому ), хто не ведеться на те, що завтра буде краще чи все зміниться, бо як не дано, то рідко буває, що станеться.
Завжди є вибір, але не все є сила Духу ( бо ж зручність перемагає ), а та душа мовчить ж хіба.
Агов, ти ж зачекай поки заболить, ніц не скажеш, то ж чекай.
Головне, що на люди все файно виглядає, чи не так?
Не так...