Красива Карма життя
Про хустку
Бабця колись розказувала, як вони були малі, а їхній татуньо їхали на базар і всі дівчатка ( а їх було п’ятеро ) замовляли собі щось купити.
Бабця каже - ми толкуємо татові таку хустину з віночками чи такими френзлями, а він привезе, яка була і Боже борони, щоб бись не була довольна, бо ті на другий раз не буде ніц, тре було казати «якраз така, як хотілам і тішитися».
Пам’ятаю, що з тої розповіді, я все думала, що татуньо були праві ( на свій манер ), бо дарункам треба радіти, бо літав по тому базари, а воно шмаркате недовольне, ну нє?!
Інша така риса ( наша дівчача ) вміти сприймати і дякувати за похвалу, компліменти ( і перестати виправдовуватися):
— Як вам личать ці сережки!
— Та перестаньте, я їх за 10 копійок купила на знижці...
( а хто питав ціну?!!)
Отож бо!
Завжди пам’ятаймо, що треба вміти як віддавати, так і приймати, бо все є Енергія.
#1126 в Сучасна проза
Відредаговано: 15.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
