Красива Карма життя

Про хустку

Бабця колись розказувала, як вони були малі, а їхній татуньо їхали на базар і всі дівчатка ( а їх було п’ятеро ) замовляли собі щось купити. 

Бабця каже - ми толкуємо татові таку хустину з віночками чи такими френзлями, а він привезе, яка була і Боже борони, щоб бись не була довольна, бо ті на другий раз не буде ніц, тре було казати «якраз така, як хотілам і тішитися».

Пам’ятаю, що з тої розповіді, я все думала, що татуньо були праві ( на свій манер ), бо дарункам треба радіти, бо літав по тому базари, а воно шмаркате недовольне, ну нє?!

 

Інша така риса ( наша дівчача ) вміти сприймати і дякувати за похвалу, компліменти ( і перестати виправдовуватися):

— Як вам личать ці сережки!

— Та перестаньте, я їх за 10 копійок купила на знижці...

( а хто питав ціну?!!) 

Отож бо!

Завжди пам’ятаймо, що треба вміти як віддавати, так і приймати, бо все є Енергія.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше