Про мамів і татів

Коли жінка одружена чи в стосунках, і в розмові нагадує свою маму через кожні п`ять слів, то проблеми є в її мами.

Батьки, а особливо мами, доволі часто так «опікують» своїх одружених дітей, що ламають їм життя від початку. Таке враження, що у батьків після 45 вже кінчилося особисте життя, і вони, гайда, жити в чужому.

Саме цікаве, що всі «повчання» в більшості йдуть від власного нескладеного життя, «то хай хоч вона живе краще», потреба тоталітарного контролю, але, люди добрі, то все ж руйнує!, бо молоді мають приймати свої рішення і жити своїм, а не «вашим» життям.

Дати пораду - це одна справа, а довбати людину, принижувати її завуальовано, додавати негативу до кожного дня - це інше, і на жаль негативне продовження кармічних відробок тим, хто це безкінечно провокує.

Тут має працювати любов до ближнього 
і «відноситись так до інших, якби ви хотіли, щоб відносилися до вас», а не вічне «вишколення».

Недавно почула виступ однієї психологині, що треба усіх неугодних собі посилати на три букви. Мене це наче й здивувало, що куди пішла уся наука, якщо би так все легко могло вирішитися, а з іншого боку - кожному своє.

Моє бачення таких ситуацій - розібратися до коріння, чому ті чи інші слова близьких ранять душу - там і працювати, над тими місцями і з собою , а інші - хай посунуть жити своїм  життям і бажано їм це озвучувати, бо коли ви лише думаєте про це, то ніхто ваших думок не читає.

Якщо ви при згадці про своїх батьків звучить з претензіями, то правда така, що батьків не зміните, але самі - напевно, що зможете.

А є ще такий дієвий метод - якщо десь бракує любові, то добавте ще, якщо у вас до них немає любові, то ваші емоційні качелі лише розгойдуються ще більше і вище.