Якщо чоловік хоче залишити стосунки, то тут, як бабця казала, «хоч кіл на голові теши» він піде ( рано чи пізно ) і ніц його не спинить, ні сльози, ні плачі, ні уловки, ні діти, ні «встид перед родиною», ні ще всяке інше, до чого можуть вдаватися «аби хоч хлопский дух був в хаті» чи хто хоче мати хлопа одною ногою на порозі, а другою за порогом.
Кожному своє і кожен робить, як знає, може, вміє чи розуміє, немає ніякого засудження чи настанов.
Дарма готувати довгий монолог про шкоду і надії, що все можна поправити, бо по-перше, він не готовий слухати ( принаймі зараз ), а по друге, все що довге, вони не чують по дефолту.
Все, що «сильно тримаємо за шию» має здатність йти і йти ( деколи вже й придушене) ще й скоріше ніж те, що має свободу.
Коли жінка відважиться все таки «відпустити», то Всесвіт завжди дає можливості знайти свою рідну душу.