Сподобалося мені сьогодні одне запитання «Чи знову я наступила на граблі?»
Дівчатка, скажу вам так - ви занадто мудрі від природи, щоб наступати знову і знову на них.
Сьогодні говорю із знайомою, бо зранку каже, що вже плакала.
Розказує, що знала, наче ж не варто йти на здибанку з колишнім. Але думала, що раптом.
Питаю, що саме «раптом» чекала?!
Нууу, треба було ще раз відчути, що то вже з ним кінець. Шкода їй до сліз, що такої близької людини вже немає. Питаю, яка ж тобі він близька людина, раз забув про тебе?!
...Жінка стратила майже півтора року в стосунках, щоб від початку до кінця оцінити на слабеньку трієчку. Все треба було переступати через себе. Тільки десь-щось було 4+. Але ж тобі не 20, одним десь-щось ситим не будеш. А решта - ніц не варто.
Трохи її висварила, бо чесне слово. Немає нервів. Ну, наче прийшла в себе. Пішла чистити чакри.
Мораль така, значиться, якщо робимо все те, знаючи наперед, що дасть по лобі боляче, то пам’ятаймо - всі такі походи проти себе відкидають нас далеко, на склад старих грабель.