Звинувачення себе

Найбільший тягар людина носить в собі, коли звинувачує Себе у своєму минулому за «неправильні» рішення, поступки, дії, слова та думки.

Ти можеш пробачити всіх, хто причинив тобі зло, біль, примусив до дій, але якщо не пробачиш себе, то легше тобі не стане зовсім.

Неправильність визначається точкою зорою суспільства, досвідом, установками виховання, поняттями духовності і ще багатьма іншими факторами, але чи це все так зроблено «неправильно»?

Людина збиває себе сама з курсу Світла, коли йде проти Себе, а саме - занедбує голос інтуїції, Бога та Всесвіту, коли відчуває, що треба робити по-іншому, але робить #ботактреба...

Неправильно тоді, коли є шкода собі та іншим, за шкоду собі відповідальність ніяк не меньша, аніж шкода іншим, решта все з ярликом «неправильно» лише є Вибором проти Себе.

Дорога страху і сумнівів йде паралельно до дороги Благодаті, і за деякий час, як людина успішно пройшла випробування на міцність стержня Вищого Я, на перевірку якості Любові до себе та ближнього, мацже відразу, одним кроком, переступає туди, все ніби й тут же, але вже по-іншому - крокує в унісон із Всесвітом.

Зцілення і цілісність приходить тоді, коли тобою керує Любов, бо саме вона очищає душу так, як ніщо і ніхто інший.

Тому формуйте, говоріть і приймайте ( не лише просіть ) прощення у собі для інших, а тоді для Себе, і хай ваш Світ наповнюється ще більшою Любов’ю.