З дитинства мене харило постійно чути від дорослих - поділися, віддай іншим щось своє чи в тому дусі.
Якщо ти протестувала, то зразу приписували діагноз - егоїстка.
Тепер я розумію звідки це йшло - свій простір, своя енергетика речей, ти свідомо і підсвідомо хотіла захистити своє, а те, що комусь хотілося мати те, що є у тебе - то не твоя проблема.
Пам’ятаю, ще перед школою, мене запитали, кого я хочу - братика чи сестричку. Я чітко відповіла - нікого. І яке було моє здивування, коли прийшла з пошти тітка, щоб сказати у мене народилися сестричка. Я не могла собі то вкласти до голови - як?! Мене спитали, а зробили по-іншому. Але світ дорослих таким і є, це вже вивчила опісля. Мій світ втратив свою приватність на довгі роки…
Ще маю яскравий приклад, коли моя двоюрідна сестра віддала своі лялькові меблі, бо вже була підлітком і не гралася.
Десь потому, будучи в гостях, помітила, що зламалася ручка від шухлядки - і мені претензії, що я тобі віддала, а ти не вмієш гратися.
Я була в шоці - людина мала дл мене претензії в тому, що їй більше не належало, та й не було потрібне.
Отакі зазіхання на особистий простір у віці 5-7 років зараз мають абсолютний сенс, коли розумієш - ХТО ТИ Є.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
