Одного звиклого вечора, перед сном, пішла я собі почистити зуби. Раптово відчула таку млосну слабість, наче хтось з мене почав витискати душу - реально один в один як ми робимо це з тюбиком пасти. Усе зайняло менше хвилини, принаймі так мені здалося - тіло стало важким, склалося на підлогу, мову відібрало, а все, що годен було зробити - ледве постукати по підлозі, щоби почули свої. Почув чоловік. Врятував. Саме так, бо здавалося, якби й далі залишалася одна, то б щось трапилося страшне. Викликали швидку, але нічого не знайшли аби їхати до лікарні. Таке відбулося ще раз, але з яким проміжком часу уже не пригадую. Було це десь років п’ять чи шість назад.
Що це було - не знаю до сих пір, але відразу потому десь промайнула думка, що це той самий досвід, коли людина помирає і в неї відходить душа.
Не дивно, що деякі люди проходять через муки, коли їх шарпають туди-сюди - одні тягнуть далі, а інші ще залишають пожити. Відчуття - наче попала у якийсь паралельний вимір, де йшли на небеса. Чи то дражнилися, чи то на власних відчуттях показали, як важливо зберігати чистоту душі, аби потім не страждати.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
