Жаліти, шкодувати, співчувати чи робити добро

У більшости, людина жаліє іншу людину, коли допомагає їй в чомусь. 
Особливо жінка - знайде десяток таких нужденних і давай їм помагати. 
Себе - на потім, а от іншим все і зразу.

А що такого - нас так вчили, бо що люди скажуть?

Правильно, більша частина навіть не скаже і дякую, інша - прийме за звикле. 
Тільки пару витиснуть із себе якісь слівця, на кшалт - я би сам ( а ) зробила, але - хай вже. 
І ти будеш стояти, наче облитий холодною водою - як так? 
Так, звісно, що робиш це не для дякую, так, є якесь відчуття безумовності, але ж, погодьтеся, окремі лише доходять до тих рівнів.

Нормально звикла людина очікує словесної подяки.

Мало того, таке відношення доволі часто має зворотній ефект спустошення - з’їдає тебе, будить его і починає у твоїй душі сезон ураганів. 
Така вона енергія жалю - вампірична до самої себе, через его жере тебе, або від тієї людини, котру шкодуєш. У неї немає дна, все витікає у бездну, тому вона безупинно потребує таку енергію.

Як же бути? 
Як зарадити собі і знайти баланс? 
Допомагати іншим на користь і не на шкоду собі? 
Як?

На мою думку - ділимо так его чи любов? Жалію ( далі читайте ЖАЛЮ ) чи співчуваю ( обіймаю ). Одне з тлумачень слова жаліти - бути незадоволеним. Жалієте когось - значить ви ним «незадоволені», хочете чи маєте намір змінити людину, але на свій манер та розсуд.
Жалієте - через добро робите непряму шкоду людині, жалите її в болюче місце.

Якщо так будете зважувати, то матимете ясність.

Давайте розглянемо кілька життєвих ситуацій, де жалію і щось роблю, роблю, бо жалію, жалію, роблю і перестаю робити і жаліти.

Була одна знайома, яка все нила, що все не так у її житті, хата не така, в хаті не так. Мені її було шкода, що ніяк не могла знайти собі балансу. Одного разу ми її зробили вдома ремоделювання. Хотіли підняти
настрій. Купили дрібні деталі декору, трохи перестановку на кухні та в залі, поставили якийсь новий столик, свічки, квіти. Спершу вона аж дар мови втратила, а потім все звелося, що вона оферма, а ми їй прибрали в хаті і то втерли їй носа, як треба. Людина була просякнута негативом до свого дна, що поза всім все-таки знайшла ложку дьогтю. А ти, попри купу потрачених грошей, мало що наробився, то й ще дістав шпіца в дупу за свою ініціативу та жалість. 
Жаліла не на користь людині, робила собі на шкоду. Перестала і перше, і друге.

На старій роботі була одна працівниця - страшенний трудоголік. Нила все, що не встигає, просила пофайлити папери. 
З жалості до вічно загнаної людини, хотілося допомогти. 
З часом відкрилося, що за всю додаткову роботу вона дістає екстра оплату, часу немає, бо третину дня пліткує, поза тим, доносить на всіх начальству, а на твою жалість і поміч дивиться, як на повинність. А саме головне, що моя допомога робила її ще більшою незграбою - вона все частіше засиралася по вуха, знаючи, що її є кому врятувати.

Жаліла на шкоду людині, робила на шкоду собі та людині. Перестала і перше, і друге.

Таких прикладів є сотні і у вас, і у мене. Головне розуміти де є тонка лінія - собі на шкоду чи іншим на користь. Допомагаючи людині безкінечно - ми не стимулюємо її на зміни, а далі штовхаємо її у прірву бездіяльності, морального каліцтва та зверхнього ставлення до самих себе.

Жаліти у більшості випадків - це догоджати, переступати через себе, підсилювати старі патерни людини, які роблять з неї ще більш розбалансовану особу.

Пильнуйте себе, шануйте своїх та співчувайте чужим, а «жалко» хай належить осі.

Є ще одна велика частина схожого процесу - робити добро. Це більше проявляється у цілісних душ - хочеш допомогти, робиш і від того дістаєш кайф. Разово чи ні, сам факт такої дії та її процес дають потрійний ефект задоволення для душі. Миттєвє причому. Такі люди не чекають ніяких слів подяки, поклонів.

Серед таких цілісних душ всеж таки притираються маніпулятори. 
Ці претендують, що вони такі самі, але за добро зачіпають людину на тривалу залежність, потребують поклонів та покори. Сюди у пастку часто потрапляють емпати, які на етапі становлення та свого цілковитого пробудження, тому будьте уважні - довіряйте своїм відчуттям більше, аніж словам та діям іншим. 
Пам’ятайте головне правило емпата, через яке пізнаєте людину:
Слова
Дії 
Час
Інтуїція.