Чи важко бути емпатом

Емпатом бути важко, мало того, що ти цього не вибираєш, то ще саме найважче - з тим не дуже що можеш зробити.

Змалечку емпата оточують люди, які усілякими способами намагаються применшити його значимість.

Енергетика інших просто забиває емпатові всі канали прийняття, і аж біля сорока ( нарешті ) розбиває свою скорлупу і починає відчувати світ через свої особливі рецептори. З довірою.

Тобі ( емпату ) все життя втирають, що ти не такий. Ну ніби й такий, але інші кращі. Навіть, якщо ти встанеш у рядок, де всіх мають похвалити, то тебе ЧОМУСЬ обминуть. 
Нє, не навмисне. 
По технічним причинам.

Всім - диферамби, а тобі кліпнуть очима для «дякую».

Просто ти собі знаєш, що думка інших не важлива, і це наче передається телепатично.

Але як «просто людині», тобі б це не помішало. Та, нехай.

Проїхали.

Все чомусь твоє світло їм разить очі. Дивишся, вроді людина добра, щира. Підходиш ближче і тебе, як окропом. 
А так всі плескали в долоні.

Хвалили.

Тоді розумієш, що хвальба, це один із способів маніпуляцій. Не все. Але часто.

Люди, які тебе оточують, почуваються з тобою, наче оголені. Їм не комфортно. Вони думають, що ти їх безкінечно «читаєш». Тобі з ними теж не в кайф, ти їх не хочеш читати. Тобі це не цікаво, бо від них йде шквал усього, перемішаного, як то кажуть, з водою і камінням.

Вони радше туди, де всі товстошкірі і плещуть в долоні, цілують «не в скроні».
А ти - до себе, у самоту душі та тиші.

Емпати надзвичайно чутливі до:

🌶фальші
🌶брехні 
🌶лицемірства 
🌶показовості
🌶маніпулювання 
🌶будь-яких нездорових залежностей
🌶неволі 
🌶зазіхання на їхню свободу
🌶наживи.

Емпатам важливо:

🌀свобода душі
🌀любов
🌀чистота душі, помислів та дій
🌀правда
🌀затишний дім
🌀простота і зручність у побуті 
🌀організованість в усьому
🌀свої люди
🌀бережне відношення до природи і тварин.

А ще прикольно, коли тоді «спростовують», що тобі здається, або ти не так все зрозуміла.

Лізуть на голову, у душу, розпитують, радяться, а потім - фу-фу, ти нефайна, різко кажеш все в очі!

Направду?

А потім думаєш, хай вам грець! 

Чули - як учень готовий, то вчитель знайдеться? Авжеж! А вчитель шукає учнів? Ніколи! Отож бо!

Думаєш собі:

— Живіть у своєму більчачому колесі, чи збирайте грабельки, то все одно ж на користь вам.

Така натура людська.
А мені залік - донесла. 
Далі - рух вгору по рангу у галактичнїй раді.

Спокій душі - це все, у чому є потреба. Гармонія має свою ціну. Як заплатиш дорого - ой як цінуєш.

А для решти - поки місце на лобі є значить життя рухається вперед. Від правди життя не втечеш.

Коли тобі зле - не шукай ні у кому втішання, за вийнятком іншого емпата. Усі інші - будуть повідати тобі завуальовано, що зараз, тільки це зроблять і одразу до тебе. Брехня, як шапка. 
Їм цікаво приходити, коли ти у ресурсі, аби тебе відпити, а такий - сумний і неговорящий, нащо ти їм здався.

Як тільки ти пожалієш когось - читай стаєш його рабом, зависаєш на гачку маніпуляцій надовго, а деколи треба волати на поміч, бо сам не зіскочиш. Співчувати - так, жаліти і підстеляти соломку, спаси тебе Боже.

Правда ж?