Люди навколо

Люди навколо емпата можуть робити те, що хотять, ще й бажано подалі, але емпатові всі їхні цирки, тіятри, практики хамелеонів, суддів та божків ні до чого - не може навіть бути трішечки саркастичним, бо одразу дістане по лобі.

Слова емпата мають властивість відкривати в інших те, що болить, сиділо роками, затерпло. Але разом з болем виходить і злість, образи - скажеш дрібне, а зачепиш айсберг. Тому не дивуйтеся, як скажеш про погоду, а почуєш про бабцю прадіда.

Найголовніше, що варто взяти емпату, як пам’ятку - чому іншим з вами незручно. Ви підсвічуєте їхнє нутро і те, що вони так майстерно маскують - милися-чесалися, а ось тут печалька, а що трапилося, хто такий неохайний прийшов? Винні будете ви, бо самі не готові бачити себе правдиво-голими.
Така правда, так вона працює і проявляється.

Такі писані й не писані закони буття емпата.  Особливо це видно тоді, коли хочеш жити щасливо, але робиш проти себе, так, як інші тебе спонукають. Можеш скільки хочеш себе оправдовувати - це вони такі, заманили, обхитрили - ти повинен слухати себе та свою інтуїцію, не переконувати себе, що біле то чорне і навпаки, бо ж
простісінько заведуть тебе у хащі его так далеко, що й півжиття не старчить, аби вийти звідти.

А коли ти найперше, що робиш, киваєш на усіх винних довкола - чим їх більше, тим далі ти від себе пішов у темну синяву маніпуляторів. Ти завжди маєш вибір - їсти добрі ябка, або збиті.

Людині-емпату з часом доводять, що вона аж ніяк не творець свого життя, мізерна і безвольна, тому слухай інших та крокуй з ними. І багато так і роблять. Ламають свою силу духу через і на користь темних ловців душ. По таких - неоране поле. Велика потреба часу і терпіння, аби знову вийти на свою дорогу істини.

Тому - будьте собою, женіть чужинців, шукайте своїх людей, прислухайтеся до свого голосу істини і будьте щасливі.