День закінчує свою ходу. Замикає сонцю вікна, закриває на ключ двері.
Ти сюди більше не повернешся сам. Лише думками, може відчуттями, хіба ще пам’яттю картинок у своїй уяві.
Все, що хотілося сказати, не було сказано. Ну і нехай. Кому важливо - ще нагадає тобі ( можливо ). А ти - носи тепер слова відчаю у душі.
Хто ці люди - прохожі, які усміхнено тиснуть тобі руку. Далі - хочуть побути коло тебе. Вдають своїх, грають, малюють буття разом. Так дивно, навіть краще сказати - приторно на душі. Чого? Ти знаєш, їм тут лише на якийсь час. Не тримай їх у колі. Пусти. Як вітер - він не твій. Не йми словам віри, а так - відчувай собі на заході. Все минеться. І це…
Дерева тихо колисали вечір. Нічна прохолода нишком огортала тіло. А ти - мовчиш, думаєш, шкодуєш. Граєш вибрані ролі, переживаєш життя у миттях любові.
Торкаєшся ніжно душі, дивишся в небо. Довкола лише ти та непізнаний світ, удвох...
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
