Пошук істини назовні приводить до розколу душі,
Пошук істини всередині зцілює душу.
Саме такий принцип можна закласти у дорогу життя емпата, саме це допоможе нам зрозуміти і подолати перешкоди, які очицями страху дивляться звідусіль.
Емпат може ходити і вчитися по різних школах, курсах та вебінарах, але там мало хто вчить, як розрізняти свої інструменти, розуміти та налаштовувати їх. Здебільшого навалюють про чужі, а це ніяк не те, що варто розвивати, бо треба давати лад зі своїм.
Ще одне цікаве спостереження, що просвітлені люди нам виглядають теж не так, як іншим - ми можете легко бачити сутності, які ховаються під їхніми людськими образами. Чи вони погані - та ні, вони просто інші, у них свої планети і цілі для цього перебування.
Різниця між ними та емпатами, що вони маючи своє світло потребують тих, хто свято вірить у них і кличуть йти за собою, у деяких виражена потреба поклоніння, а емпат - засвічує світло віри в ближнього, даючи людині абсолютне право йти своїм шляхом життя.
Багато просвітлених оголошують себе богами ( єдиними на той час ) і давай водити хороводи, брати за це просто нереально великі кошти, одівши білі одежі, набирають собі у рабство.
Але це не нове - кілька років тому, одна моя клієнтка теж навчалася у схожій школі, яку вів Бог в тілі жінки, а кошти брала за школу такі, що середньо статистичні люди за рік не заробляли.
Так є і буде, але нам не з нами.
Ми можемо слухати, аналізувати їхні проповіді та розмови, але не для того, щоб стати ними, а для того, щоб знайти хоч одне раціональне зерно для свого мікро світу, де ми є від Творця.
Тож як жити гармонійно у чужому світі кривих зеркал?
При будь-якому випадку - пізнавати себе, маркувати свої відчуття, давати їм означення, розширювати енергетично свій простір, зміцнювати свою віру у свою силу, творити свій вимір благодаті та запрошувати у нього своїх людей.
Найважче - це знайти живе спілкування зі своїми людьми, значить - шукайте віртуальне. Тут багато не порадиш. Приймайте це як умову, на яку ви погодились до приходу сюди.
І це правда, що час від час ми можемо емоційно розбивався на друзки, але на це є рада - енергетичні очистки медитаціями, прийняття свого світу, озвучення його мови з людьми, які розуміються у тому, зміцнення основи своєї віри у себе як творця.
І на остаток - монетезуйте свій талант, почніть давати свої консультації за оплату, визначте собі графік і перестане бути заручником обставин, навчіться керувати процесом.
Відчуйте свободу між постійним товчінням у ступі #щоменізцимробити до отримання винагороди за те, що ви робите задарма роками.
Коли чую, як люди в білому закликають людей у пошуку істини віддатися «богові», то у мене відразу у полі бокового зору починають тріпотіти червоні прапорці - увага, манівці!
Якому «Богові», чому, як і що з того вийде?
—Карма, про що це ти! Хіба ж так можна! Дивися - скілько людей туди йдуть!
Йдуть, звісно, але там де маси, істини немає. Ще хтось з древніх мудреців про те сказав.
Коли людину ведуть повз своє - це рабство, коли не вчишся розуміти свої відчуття, а поринаєш у любов когось - чекай провалля.
Зазивали теж завинають прийдешніх своєю гіпнотичною любовʼю, а людям так одиноко ( у всі часи ), і давай їх вчити за гроші - радше більші, бо чого ж там, бери поки годен.
Для емпатів - це звиклі історії, бо у таких чи інших форматах маніпуляцій живуть відколи себе памʼятають. Де інші говорять ні про що, але з таким важним видом, що глухнеш від оплесків, де на твою істину - закачують очі, де ніхто не любить правду, але показують їх себе святих.
Усе як завжди - незмінно людське…