Що бісить емпата

Що бісить емпата - коли похатурники ( люди, котрі ходять по хатах та сторінках ), розказують тобі, що ти не емпат.

Це напевно найбільше, що мене здивувало за останні роки - я не емпат, та мало того - людиноненависник.

Я от прямо це сиділа на причолку і чекала, де тії експерди, ну бо ж ніяк без них - не знаєш ані куди йти, ані що робити з тим усім.

Звісно, що кожен має право на свою думку, але ти мене знаєш, читаєш, що отак приходиш і з порогу накидаєш?

Йдемо далі - це нормальна практика, що люди можуть і будуть навʼязувати свою думку чи позицію, причому агресивно, у більшості випадків, люди-вампірята, їм аби відкусити, аре спершу завести тебе, щоб ти стік злостю, а вони тебе оближуть, понадкусують, можливо ще гачки залишать, напотім, щоб не зіскочити.

Які ви надокучливі, передбачувані, але так вмієте здивувати.

Що бісить емпата - Коли змалечку кожен, навіть лінивий, толкує, що тобі здається.

Оця фраза «тобі здається» це просто токсична реакція людини, у якої немає ані інтуїції, ані бачення коріння, ані взагалі відчуття поваги до іншої думки.

Ой, напевно це не так! 

У неї все це є, вона просто не вірить тобі, а можливо, зневірена у твоє бачення, бо ти рушиш її світ его та корони?

Так, чиста правда. Такі полюбляють саме так діяти, бо звеличують себе, знецінюючи інших. Це їхнє кредо, їм потрібні лаври, а тобі дають чим раз тим менше твого простору, де не лише немає де поміститися, а дихати важко.

А ще ці хитруни діють по-іншому - як зараз модно говорити «перевзуваються на ходу» - та я тобі ж казала, чи казав, приписуючи собі твої слова, коли стається по-твоєму.

І що ти зробиш з ними? Та нічого, окрім йти далі і творити свій вимір благодаті без них.

Чесне слово…

Ось коротко, з того, бісить емпата:

Коли змалечку кожен, навіть лінивий, толкує, що тобі здається.

Коли люди брешуть навіть собі, а тебе переконують, що це правда.

Коли питають твою думку, але через кожне слово стверджують, та ні, це не так.

Коли не шанують твій час і особистий простір.

Коли вдають, що їм інші приємні до спілкування, кайфують від маси людей, але мовчать, а тебе називають відлюдником.

Коли хочуть пігулки щастя, а самі живуть у лісі грабель.

Коли самі ліниві, а від тебе хочуть гарантій.

Коли не вірять у свою силу, марнують твій час.

Коли ти шануєш людей, а вони тобі просто камінням по почуттях.

Коли безперестанку жартують, частіше невдало.

Коли роблять тобі нерви, а потім страждають від наслідків.

Коли шифруються постійно, а ти все бачиш, як на долоні.

Коли грають ролі, безкінечно, а ти це все бачиш, ще без слів.

Коли тобі постійно тицяють, що ти не такий, а самі живуть вверх ногами.

Коли обмежують твою свободу душі, виставляють тобі заборони, а самі живуть на всю.