Двері, граблі та повернення емпатів

Емпат завжди приймає інформацію більш глибше, обʼємніше і реагує на неї усім своїм єством. Таке, з часом,  приводить до емоційного виснаження.

Що ж робити?

Інфодієта - перш за все. Від моменту ти взнаєш чи усвідомлюєш, що є емпатом.

Нічого не зробиш, мусиш пильнувати, вибирати і сортувати, перш ніж щось починати приймати.

Уявімо таке.

До вас постукали у двері. А ви не питаєте, хто і за чим, просто відразу відкриваєте двері. А там - бандити чи злодії. Далі - не пишу, аби не захламляти голову.

Так само з інформацією.

Ваша високочутлива хвиля не може прийматися низьковібраційними станціями і навпаки.

Розповідають вам про якусь ситуацію, хочете і можете допомогти, задайте кілька питань для прояснення, а потім пошліть запит вище, про те, що і як робити.

Деколи людина не знає, де той голос інтуїції, що з тим робити і як користуватися. Йде по життю, а колекція грабельок поповнюється.

Я рекомендую, пригадати собі випадок із свого життя, коли прийшла інформація, відчуття, потім подія, а через деякий час, наче осяяння, що я так саме й відчувала. Записати детально, щоб виробити патерн. Два, три випадки - і все стане на свої місця. Життя піде без колекцій гуль.

Деколи бува, що людина має певний дар, але достеменно не знає, що з ним робити, відмахується і закриває все небажанням. Але, все є але. Дар просто так не дають, і просто так не відбитися.  
Людину можуть товкти, ставити більше випробовувань аби вона таки зійшла на дорогу свого призначення.

Повернутися можна, але на то має бути воля людини. Є воля, знайдуться способи.

Деколи людина приходить до відкриття свого дару через великий стрес або через довготривале ігнорування, або просто, як стрес взяли як інструмент відкриття. 

Що робити далі з тим? 

Спостерігати і робити невеличкі нотатки, як, що і чому, прислухатися до себе, шукати людей-провідників, своїх людей.