Розмаїття життя

На життя не варто жалітися,
Його треба або любити, або міняти.

Коли люди починають ускладнювати просте, то є знак залишати їх самих.

Коли людина намагається бути як «хтось», глушить голос своєї душі, то життя веде її складними дорогами, для кращого засвоєння простої істини.

Деколи звичка жити в драмі, 
навіть при її повній відсутності, 
Спонукає до її штучного створення.

Деколи ми переставляємо відповідальність та звинувачення на інших, закриваючи очі на те, що вже самі в силі вершити свою долю.

Деяким людям, щоб надалі було легше і цінувалося все набуте, треба перейти через труднощі та втрати.

Для когось, ми у їхньому житті, як найменьша зірка, а для декого - ціле зоряне небо.

Все приходить тоді, коли ми готові до того. 
Час має відносне значення для Всесвіту,
Тому всяке «гамсеління» у двері зайве.

Якщо ми самі не віримо у добро, кохання, зміни, то що хочемо у Всесвіту?

Жити треба як живеться, без «ярликів» і «тимчасового» режиму.

Деколи варто задуматися - чи ми живемо своє життя, як ми його відчуваємо, 
Чи так, як хтось то очікує від нас?
Висновки занадто очевидні, щоб їх знову продовжувати ігнорувати.

Життя варто жити як на чистовику, не шкодувати про те, що сказав, як зробив, кого вибрав, кого залишив, бо якщо все «писати на чорновик», то не буде часу переробляти начисто.

У світі «штучного, накладного, вставленого» задаєш собі мимоволі питання - чи залишилося щось справжнє.

Коли говорять про успішність людини, то завжди виділяють кількість зароблених грошей. 
Дивно, що доволі мало людей говорить про багатство в душі.
А може й не дивно.

Жалітися завжди легше, ніж бути позитивним і дивитися на світ очима любові.

Щоб бути радісним і щасливим, потребується велика внутрішня робота, а щоб скаржитися - не треба зовсім нічого, тому кожен має стільки, наскільки вклав часу та зусиль.

Ми є те, що споживаємо, а стан емоцій це є перше, що відображається на нашому стилі життя та здоров’ї.
Дбайте про себе.

Відкриття свого вищого Я - реального самого себе, відкриває шлях любові та щастя, тоді все життя і йде по дорогі Світла та Благодаті, а крадії енергії приходять тоді , коли вхилені двері страхом та непевністю.

Людина завджи має вибір на який звикло впливають різні чинники, але саме Людина приймає остаточнє рішення, тому казати, що #хтось чи #щось мені чи мене, то собі завертати брехню в блискучий папірець правди.

Людина завжди має шанс вибору йти за голосом душі чи проти, бо Завжди є біле, чорне та нейтральне, і як нині оминемо Душу і може якраз пронесе , то невідомо, де «вистрілить» потім і як засильно.

Коли одна людина навмисне зачіпляє іншу людину на гачок почуттів, знаючи ціль простої маніпуляції, але ж звикло то не озвучує іншій людині - то оплата деколи вже не за горами, бо торкає найсвятіше - Душу.

Щирість завжди є правильним шляхом, навіть якщо у відповідь не має такого ж - це вже не ваша Карма.

Шануйте Себе та своїх.