Super Mario Galaxy Movie 2026

Super Mario Galaxy Movie — це не просто мультик, а сеанс масового гіпнозу

Перша частина — «Брати Супер Маріо в кіно» (The Super Mario Bros. Movie) — вийшла у 2023 році й стала справжнім культурним вибухом, зібравши понад 1,3 мільярда доларів. Саме цей успіх змусив Nintendo та студію Illumination зрозуміти: глядачі хочуть ще більше грибів, труб і зірок.

Якщо ви думали, що після першої частини Nintendo заспокоїться і дасть нашим гаманцям відпочити, то ви помилялися так само сильно, як Луїджі, коли намагається бути хоробрим. «The Super Mario Galaxy Movie» увірвався в 2026-й рік із грацією п’яного Баузера на льоду, зібравши майже мільярд доларів і змусивши дорослих чоловіків плакати через долю віртуальної зірочки.

Сюжет: Коли гриби виходять на орбіту
Сценаристи вирішили не винаходити велосипед (або карт), а просто відправили Маріо в космос. Сюжет простий як двері: принцесу Піч знову вкрали (спойлер: вона вже сама, здається, не проти змінити обстановку), але тепер — у масштабах галактики. Маріо подорожує планетами-пончиками, планетами-кактусами та планетами, де закони фізики працюють гірше, ніж обіцянки політиків.

Персонажі: Вуса стають об’ємнішими

• Маріо: Тепер він не просто сантехнік, він — філософ стрибка. Його екзистенційні роздуми між збиранням зірок займають рівно три секунди, але Кріс Пратт озвучує їх з таким пафосом, ніби він мінімум Гамлет.
• Люма (Luma): Ця маленька зірочка — справжня зірка (вибачте за каламбур). Вона настільки мила, що після перегляду хочеться купити весь мерч, навіть якщо у вас немає грошей на хліб.
• Розаліна: З’явилася в кадрі з таким пафосом, ніби вона — Бейонсе від світу грибів. Її меланхолійний погляд натякає на те, що вона знає про цей всесвіт більше, ніж ми про свої комунальні рахунки.

Чому це смішно? (хоча далеко не кожному)
Гумор у фільмі тримається на трьох китах: незграбності Луїджі, егоцентризмі Баузера та візуальних жартах із гравітацією. Момент, коли Маріо намагається проковтнути вогняну квітку і випадково підпалює власні вуса — це золотий фонд кінокомедії. А сцена, де Баузер співає чергову серенаду (цього разу в стилі синті-поп 80-х), змушує задуматися: може, злодій просто недолюблений митець?

Технічна сторона: Графіка, від якої болять очі (в хорошому сенсі)
Illumination витиснули з комп'ютерів усе. Кожна ворсинка на кепці Маріо промальована так детально, що хочеться простягнути руку і почистити її. Космічні пейзажі настільки яскраві, що офтальмологи світу вже готуються до напливу пацієнтів із «синдромом райдужної оболонки».

Вердикт
Це ідеальне кіно для тих, хто хоче на півтори години забути про доросле життя, податки та черги в супермаркетах. Чи є в цьому фільмі глибокий сенс? Ні. Чи заважає це йому бути шедевром? Теж ні.

Оцінка: 10 збитих цеглин із 10 - серед масового глядача.

Втшм, можливо, декому важко буде це дивитися. І вони будуть правы - тому що глядач завжди правий.