Що таке сучасна комедія

Ви здивуєтеся, але перша постановочна (в сенсі ігрова) кінокомедія була знята навіть не в ХХ столітті. «Политий поливальник» (фр. L'Arroseur arrosé), або «Садівник» (фр. Le Jardinier) — французький короткометражний німий фільм 1895 року. Один з перших фільмів, знятих братами Люм'єр.

А взагалі, комедія вважається одним з найскладніших жанрів кіно, оскільки її гумор має різні форми і може бути сприйнятий по-різному різними людьми. Ну тобто засмутити більшість глядачів можна одним й тим самим – а примусити реготати доведеться кожного по-різному.

По-перше, кожна людина має своє власне почуття гумору і реагує на різні типи комедії по-своєму. Що одному може здатися дуже смішним, іншому може не сподобатися взагалі. Аж до огиди.

По-друге, в комедіях часто використовуються гумористичні нюанси, інтелектуальні жарти, каламбури, іронія та гумор через парадокси, які не завжди легко розуміти. Це може бути особливо складним, коли мова йде про переклад комедії з однієї мови на іншу, де ігнорується специфіка лексики та культурних відтінків.

В театрі комедія часто вимагає від акторів і режисерів вміння читати настрій глядачів та адаптуватися до них, щоб викликати сміх. Вони повинні бути в змозі прочитати аудиторію та знаходити те, що робить їх сміятися. Про те, чим відрізняється театральне мистецтво – буде додатковий розділ. Як його назвати, ще поміркую. Мабуть так: "В театрі не хворіють". Але повернемось до наших варанів, як кажуть на острові Комодо.

Напевно, найхарактернішою рисою сучасної кінокомедії є те, що дедалі популярнішими стають телесеріали. А за ними – навіть інтернет-серіали. Все більше грошей перетікає на створення теле- та веб-контенту, якість якого постійно зростає. Серіал «У всі тяжкі» (Breaking Bad), який почався ще 2008 року, отримав майже недосяжний рейтинг IMDb – 9.5. Жоден сучасний кінофільм до нього не дотягнувся. А фінальна серія "Краще дзвоніть Солу" затягнула на неймовірну оцінку 9.8 (з 10 можливих балів). До цього вернемось пізніше.

Тому в книзі неодмінно будуть і рецензії найкращих сучасник комедійних серіалів та ситкомів.

Проте, не забуваємо наступне.

Кіно – мистецтво візуальне, це не просто екранізована радіо-вистава. Про це, нажаль, нерідко забувають автори, тому їх герої забагато триндять у кадрі та намагаються розповісти глядачеві – а що ж саме відбувається в кадрі. А треба насамперед – показувати!

Але навіть не це головне. Головне правило сінематографу доволі просте. Кіно повинно бути таким, щоб його було цікаво дивитися.

Так просто. Аби глядачеві свербіло дізнатися, що буде наступної хвилини. Але за цієї простотою – складна, копітка робота, спроби зловити натхнення і примхливу музу. Ретельно вибудовувати сцену. Раз по раз переписувати сценарій (кількість драфтів вимірюється десятками, і це нормальна історія). Раз по раз перезнімати один і той же кадр. А все це разом і є магія кіно. За що ми його і любимо.