8. Ігри в темряві

Ніч у відпочинковому котеджі для кожного з чотирьох минула не так, як бажалося, але краще, ніж можна було припустити. Діана виспалась сама у широкому ліжку, коли сестра не витримала її вовтузіння і втекла у вітальню. Роман, обіймаючи дві подушки, під звуки нічного лісу віддався як ніколи міцним снам. Гаїна прокинулась виспаною і зігрітою теплим пледом, що невідомо як з'явився на її плечах. Тадей майже всю ніч млів у солодкій дрімоті, вслухаючись у дихання його милої Гаїнки. Йому затекли плечі і шия від того, що кілька годин провів в одній позі, спираючись на диван, але це дурниця. Це був єдиний мінус цієї ночі.

Він повернувся у свою спальню на світанку. І споров усіх о восьмій, бо мусив їхати на весь день у Житомир — хотів особисто переконатися, що все готово до відкриття нового гіпермаркету.

— В таку рань їхати… — бурмотіла Діана до нареченого, всідаючись в авто. — Навіщо ми взагалі сюди пхалися на одну ніч?!

— Наступного разу не бери мене як прикриття, — з докором буркнув Роман на вухо другові перед тим, як сісти на заднє сидіння. — Ми тут з Діаною були для фону, аби ти міг до Гаїни позаливати!

І лише Гаїна йому всміхнулася, сідаючи позаду сестри. Всю дорогу до Києва вона роздивлялася краєвиди, що пропливали повз, і відволіклася лише один раз, коли Тадей звернувся до неї:

— Гаїнко, зовсім забув. Зможеш завтра по обіді приїхати в офіс? Поговоримо щодо роботи.

— Звісно, зможу.

— Ти працювати зібралась, сестричко? — гмикнула Діана. — Нащо воно тобі? Все одно скоро повернешся в Лондон.

Гаїна не збиралась відповідати, знову повернулась до вікна, коли почула подивований, але схвальний коментар від Романа:

— Ого, то це тобі кабінет готують? Вау, молодець, я думав, на всі ваші дві сім'ї вміє працювати тільки Тадей!

Гаїна не мала впевненості в тому, що з неї вийде гарна працівниця, але дуже хотіла чимось пригодитися компанії, за кошт якої жила. Зрештою, це справді нечесно, що всю відповідальність несе на собі тільки одна людина з двох сімей.

Тадей висадив Романа в його мікрорайоні, а тоді підвіз додому дівчат. Гаїна стримано подякувала за відпочинок і пішла в дім, щоб не бачити, як сестра вішається на нареченого.

— Ти приїдеш ввечері? — надула губки Діана. Вона стала близько, закинула руки Тадею на шию, наче тримала, щоб не втік.

— Ні, я повернуся пізно і переночую в квартирі. Побачимось вже завтра.

Він цьомнув її у щоку і поїхав геть.

А Діана прийшла в дім надутою. Зі злості пожбурила в стіну свою сумочку і притупнула ногою. Вони з сестрою залишилися наодинці, можна було й не стримувати емоцій.

— Що це взагалі було? На чорта ми взагалі пхалися в той ліс? Він нестерпний! Робота, робота, робота! Єдине побачення — і те дурне!..

Гаїна мовчки пила свіжий фреш, який знайшла в холодильнику. Сиділа на дивані і чекала, коли вже Діана виговориться і вгомониться. Проте потік лайки виявився невичерпним, а з Діаниної сумочки кілька разів поспіль почулося наполегливе дзижчання.

— У тебе смартфон щойно вібрував, — перебила нарешті Гаїна.

— Та щоб його…

Діана кинулася до своєї сумочки зі злістю й запалом, готова вимістити кепський настрій на тому, хто наважився її потурбувати. Однак щойно відкрила отримані повідомлення, лице просвітліло. Хандри як не було.

— Вау, мене запрошують на вечірку! — аж підстрибнула на місці.

— Хто?

— Блогери, я тобі розповідала! Прямо сьогодні!.. Супер, нарешті я вийду до людей!

Гаїна напружилась.

— Але ти ж їх не знаєш…

— І що? Їх вся Україна знає. Познайомлюсь.

— А Тадей не заперечуватиме?

— Пф, ми ще не одружені, щоб я питала у нього дозволу. Тим паче, йому не обов'язково взагалі знати. Він сьогодні не приїде сюди.

Діана відписала і про щось замислилась. Хвилину стояла мовчки, доки не сказала:

— Так, краще я йому не скажу.

— А якщо він все ж приїде, а тебе немає вдома?

— Не приїде! А як ні — можемо зробити як у старших класах… Так, все. Я — у ванну. Дві години мене не турбувати. Тоді поїду трохи пошоплюся, знайду якийсь салон… Манікюр, зачіска, макіяж. І на вечірку! Гарного дня, сестричко!

Діана побігла нагору сходами, залишивши сестру в розгубленні. Гаїні ідея не подобалася. Зовсім. По-перше, наскільки зрозуміла, Тадей не схвалював гульок взагалі і зараз зокрема. По-друге, він — не батьки, не спускатиме все з рук Діані. А якщо вона кудись влипне?

У старших класах школи Гаїна частенько прикривала сестру перед батьками. Було кілька схем. Наприклад, побажавши тату й мамі добраніч, мовляв, втомилася і лягає спати раніше, замикалася в сестриній кімнаті, вмикала світло і музику, всіляко імітувала, що Діана на місці. В той час Діана вислизала через вікно до друзів чи чергового кавалера.

Дивно було б робити таке зараз. Але коли Діана поїхала, Гаїна не могла знайти собі місця. Вешталася цілий день будинком, аж доки ввечері ноги самі не привели її в кімнату сестри.

Як завжди, у спальні Діани пахло парфумами, речі валялися розкидані, вікно залишилося відчиненим.

Гаїна ввімкнула світло і трохи поприбирала просто тому, що ненавиділа безлад. Зогледілась, коли за вікном зовсім стемніло. Підійшла, щоб зачинити його, і побачила, як засвічуються ліхтарі і на подвір'я заїжджає авто. Авто… Тадея!

З переляку вона смикнула фіранки, наглухо зашторила вікно, але не зачинила його. Серце стукало як навіжене. Що зараз робити? Просто вимкнути світло і йти до себе? Чи піти й розповісти Тадею, де Діана?

Ні, ні. Це не її справи. Хай самі розбираються. Просто треба піти до себе. Годі, годі прикривати Діанині вибрики.

От тільки вагалася вона занадто довго, а підійшовши до дверей, почула з-за них кроки.

***

Тадей не планував повертатися в будинок. Їхав до Житомира навіть з певною радістю від того, що сьогодні більше не побачить Діану. Але справи з гіпермаркетом виявилися кращими, ніж сподівався, і звільнився він швидше.