Краплі пам'яті
Сон другий - Він
У готичному дзеркалі я бачив себе. Зло завжди набуває привабливого вигляду, чи не так? Чорне волосся, гострі риси та очі, кольору грозяного неба. Вся моя суть уособлювала холод. Постарайтеся уявити абсолютно чорну кімнату. Вас огорне спокій, проте і думка, що там може ховатися небезпека, не покине вас. Саме це ви відчуєте поруч зі мною.
Благородну тишу порушили чиїсь кроки. Тільки одна людина б насмілилася ввірватися у мій будинок. Без сумніву мої підтвердження виявилися правильними. У кімнату безцеремонно зайшов брат. Одностороння усмішка та пронизливий погляд зелених очей змушували людей відчувати симпатію до нього. Для мене це означало тільки відмінність між нами.
-Вона вже тут. Ти ж знаєш, брате?- Теплий оксамитовий голос вивів мене з роздумів.
-Ну звісно знаю.
-Тоді ти маєш знати, що і її подруга Мія теж приїхала.
-Мія? Дивно, що це дівчисько ніяк не може навчитися.
-Ти про що, брате?
-На все свій час. А зараз ходімо, і жодних питань.
Будинок покинув високий зеленоокий блондин, за ним попрямувала тінь. Сонце, і те, сховалося за хмарами, виявляючи повагу. Він відповів кивком, з-під повік метнулися блискавиці - насувалася гроза
#1909 в Детектив/Трилер
#776 в Детектив
#1973 в Молодіжна проза
#813 в Підліткова проза
Відредаговано: 29.05.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
