Глава 7

Ми зі Стейсом гуляємо, дійшли до крижаного замку і зупинилися, він сяє на сонці кольорами від синього до зеленого, милуємося цією красою.

- Замок побудував засновник міста для захисту. Поки стоїть цей замок місто буде захищене від усього. Засновник міста створив захисний механізм, який захищає місто. Серед обов'язків коріейця є слідкувати за тим, щоб механізм працював завжди і лагодити, якщо є потреба, кажуть, що всередині є інструкція.

Раптом до нас підбіг Косер і сказав:

- Сніжано, тебе шукає батько. Треба готувати товар до відправки в країну Весни.

Мій брат привітав і Стейса, як годиться.

- Уже іду додому.

Ми пішли до мого будинку, тато чекає на мене, він злий.

- Сніжано, ти мала готувати товар, а натомість пішла гуляти.

- Тату, на мене напав Лемій, мені треба було відволіктися.

- Так, це правда, я врятував вашу доньку від нього. Він кудись тягнув Сніжану.

- Я вам не вірю,  Лемій не міг напасти на тебе. Я сподівався, що ти приймеш правильне рішення і вийдеш за нього заміж. Іди працюй!

- Я допоможу, - сказав Стейс.

- У нас немає спеціального одягу для вас.

Відчувається, що тато неприязно ставиться до Стейса.

- А я не буду переодягатися, мені не шкода свого одягу.

Стейс дійсно мені допоміг. Коли я пішла переодягатися, то винесла братовий одяг, щоб Стейс,  переодягнувся, Косер мені дозволивузяти його одяг, моєму коханому майже підійшло, трохи завеликий одяг, але не вимащений. Він переодягнувся на складі, який знаходиться біля будинку, там якраз нікого не було, потім ми пішли гуляти.