Глава 1

Минуло три дні після зустрічі зі Стейсом, а він запросив мене на прогулянку, коли королева запросила нас у гості. Ми гуляємо у саду, а тато розмовляє з королевою, йому потрібно домовитися про доставку риби для королівського палацу. 

Стейс указав на красиву квітку, вона червоного кольору, ніби переливається на сонці.

- Це квітка левавія, її посадив наш із Розою тато як оберіг нашого роду. Згідно легенди, цю квітку посадила перша королева нашої країни і прикріпила до нього чарівника, який захищав нащадків королеви. Хто він знала тільки перша королева, кажуть, що він і досі захищає нас. Квітка ніколи не в'яла, а захисник безсмертний. Наш тато казав, що одного разу бачив його. А Розі він залишив відкритку, в якій написав, що вона дізнається хто він, коли прийде час. Потрібно стежити, щоб із вічною квіткою нічого не сталося, адже тоді й чарівник помре.

- Яка цікава історія. А чому той чарівник не покажеться?

- Він уклав угоду з першою королевою про те, що буде являтися її нащадкам тільки, коли їм буде двадцять п'ять років, тільки тим хто став королем або королевою і один раз в житті, на день народження. Якщо ж він порушить умови угоди, то втратить безсмертя. Чому саме такі були умови невідомо. Тато нам цього не розповідав, ми про це дізналися з архівних документів після того, як він приніс відкритку.

- Сніжано! - почула я голос тата, попрощалася із Стейсом і пішла.