ПЕРЕТВОРЕННЯ

Аріана відбила світло блискавки на тінь, і, от диво! Тінь розтанула, неначе її і не бувало, а замість неї перед дітьми з'явилася справжнісінька ельфея! Вона кинулася обіймати Аріану, після чого сказала

- Спасибі, спасибі вам велике! Я вам дуже дякую! Мене звуть Вейліна. Я ельфея також, як і ви. Але стривайте, мені здається, що та, хто мене врятувала не з наших! У тебе каштанове волосся.

- Так, так і є. Я людина. Мене звуть Аріана, - дівчинка познайомила нову подружку з іншими.

- Мені дуже приємно познайомиться. І у вдячність за те, що ви мені так допомогли, я розповім, як перемогти Тміну, - раптом сказала Вейліна.

- Як?! - закричали усі відразу. Це було неймовірна удача!

- Отже, слухайте: посеред лісу є болото. На дні цього болота лежить чарівне люстерко. Якщо за допомогою його відбити на Тміну промінь світла, як на мене, то вона розтане вмить. От і все! - повідала ельфея новим друзям.

- Ха, справ то! - вигукнула Кейні.

-  Зарано радієш, дурненька! - у докір відповіла сестрі Лайла.

- Це ще чому?

- А тому, що болото не річка, туди не можна просто пірнути і виринути! Воно засмокче тебе.

- І ще те болото стереже армія жаб. Я не думаю, що з ними можна буде домовитися, - втрутилася в розмову Вейліна.

- Давайте зробимо так: прийдемо на болото і там вирішимо, як бути далі, - запропонувала Аріана.

- Добре, будемо вирішувати проблеми на місці - погодилася Лайла.

І наші відчайдушні герої відправилися на болото. Прийшовши на місце, вони побачили болото, заросле очеретом. Обережно виглянувши за очерет, вони побачили цілу купу жаб. Як по дорозі пояснила Вейліна - це були зачаровані слуги Тміни. Вони не могли не послухатися її, навіть, якби захотіли. Трохи відійшовши від болота, щоб жаби їх не почули, діти почали радитися.

- Так, із такими не домовишся! - засумувала Кейні.

- Ми самі не впораємося, нам потрібні союзники, - додав Флавір

 - Хтось, хто уміє добре плавати. - помітила Флорі, - ось жаби напевно уміють! Жаби, ящірки…

- Так! Тут є болотяні ящірки. Недалеко їх нори, - відповіла Вейліна на думку Флорі. - Прекрасно! Ось їх і попросимо дістати дзеркало!

- Дуже слушна думка! - погодилася Міка, - потрібно послати декількох з нас до ящірок, а інші залишаться тут стежити за жабами.

- Я йду до ящірок. А хто ще піде? - запитав Флавір

- Я піду! - вигукнула Кейні.

- Я теж можу піти, - запропонувала Міка.

- Ну, я показуватиму дорогу, -добавила Вейліна.

- Добре, в дорогу! - тихо скомандував Флавір, щоб не потурбувати охорону.

Отже, одні пішли просити ящірок, а інші залишилися вартувати жаб. Вірніше, ті, хто залишилися просто стежили, за тим, що роблять жаби, але це завдання було аніскільки не гірше за місію тих, що пішли. Через пару годин загін розвідників повернувся від ящірок. Вони їхали верхи на двох з цих рептилій.

- Гей, дивіться! Дивіться, на кому ми їдемо! - закричала Міка, але тут же закрила рот - адже її могли почути жаби. Коли вершники під'їхали, Вейліна злізла з ящірки і сказала:

- Ми знайшли цих двох ящірок, і змогли домовитися. Вони супротивники і також в'язні Тміни, якщо ми звільнимо їх від неї, вони готові на все.

- Так, Тміна розкинула своє володіння там, де споконвіку мешкали ящірки і улюбленою правителькою для них не стала, - доповнила розповідь Кейні

- Прекрасно, що ви їх знайшли! Вони вже знають, що від них потрібно? - запитала Аріана.

- Свісссно! - раптом відповів ящір - ми сснаємо!

- Ми сснаємо, і готові до дій! - підхопила його дружина.

- Тоді чого ми чекаємо?! - Запитався Флавір, - часу мало, приступайте до роботи!

- Ну, прямо так відрассу ми не ссовсім мошем.

- Просссто у насс план, і для того, щоб його сдійсснити потрібна вже ваша допомога - продовжив ящір.

- Наша? Як ми можемо вам допомогти? - здивувалася Кейні

- Так. Ми ссалісемо на ось ту невисоку гнучку сссосну, вона трохи нагнеться, а ви дотягнете її до семлі. Потім по сигналу відпустите. Ми полетимо і впадемо прямо у болото! - пояснив ящір.

Деякі ящери, як відомо, мають закрилки, які допомагають їм спокійно літати, якщо їх підкинути. Такими були і нові друзі дітлахів. Їх розрахунки виявилися вірними, і злетівши у небо, вони відважно пролетіли над очеретом і занурилися точно в центр болота.

Лайла була права, коли говорила, що у болото складно пірнути, а тим більше дістатися дна. Навіть досвідченим ящерам це вдалося не відразу. Але врешті-решт, вони дісталися до дна і знайшли люстерко.

- Як нам свідссси вийти і салишитиссся непоміченими? - запитав ящір дружину.

- А чи далеко свідссси тунель з наших нір?

- Гм, якщо прорити десяток метрів туди, то якрассс вийдемо на нього

- Ось і прекрасно! Ми втечемо с цього болота черес тунель! - пояснив ящір, і вони обоє взялися до роботи.