НЕОЧІКУВАННИЙ ПОВОРОТ ПОДІЙ

І правда, їх могло врятувати тільки диво. І довго чекати його не довелося. Несподівано замок клацнув, двері відчинилися і усі побачили… Софію! Так, ту Софію, ту саму дівчинку, з якою вони познайомилися в місті Навпакиток. Після усіх подій діти вже і забули про неї, а ось вона про них зовсім ні.

- Друзі, нарешті я вас знайшла! Ви мене пам'ятаєте? Це я Софія! - дівчинка швидко увійшла і закрила двері. Першою опам'яталася Аріана.

- Софія, але, але як?

- Я знаю, що ви усі дуже здивовані, до того ж ми давно не бачилися, тому мені треба все вам пояснити, - і Софія почала розповідь, - через деякий час після того як ви відлетіли до мене прилетів ваш голуб, тоді я сильно здивувалася, і, недовго роздумуючи, полетіла за вами на цьому голубові. Я приблизно знала ваш маршрут, і полетіла уздовж річки. Там, розпитавши плаваючих голубів, мені стало відомо, що з вами усіма все гаразд і їхати далі мені не обов'язково, але я, все-таки, полетіла за вами в місто Бджіл. Там вже я дізналася, що шестеро дітей відлетіли на медоліті в місто Змій, і тут же полетіла туди. У інших снах я познайомилася з однією змією - дружиною начальника темниці. Вона була доброю змією і особливо любила дітей, але своїх у неї не було, тому я була цій змії як дочка. Коли я запитала її про вас, вона повідомила, що ви сидите в темниці біля кухні. Тоді я попросила її про допомогу, і вона погодилася. Вона відвернула увагу свого чоловіка, сказавши, що їй потрібна допомога по хазяйству, і віддала мені ключі від темниці, пояснивши, як знайти двері підземного ходу. І ось тепер я тут.

- Отже, нам треба швидше втікати! - поквапив Флавір. Софія без єдиного слова натиснула на якийсь камінь в підлозі і негайно ж перед ними відкрився підземний хід.