Країна рожевих мрій

Епілог

Після подій на пункті органічної переробки система не впала. Імперія не розсипалася за одну ніч, не захлинулася власною кров’ю і навіть не втратила здатності карати. Святадар і далі світився під саркофагом рівними рядами вогнів, військові колони й надалі рухалися дорогами, а службові зведення, як і раніше, виходили сухими, стриманими й майже стерильними.

Проте тріщина десь усередині цього механізму почала давати відгалуження. Надто багато офіцерів бачили, як броненосці, створені для абсолютного підпорядкування, почали діяти самостійно. Надто багато чуток розповзалося торговими маршрутами про “нестандартних” молодих бійців із людськими очима, які більше не визнавали господарів. І найгіршим для Імперії було те, що тепер ці історії вже неможливо було повністю приховати.

Мельников спробував зробити саме те, що система робила завжди: зачистити, замести сліди, перекласти провину на мертвого.

У внутрішніх звітах провал операції поступово перетворювався на “локальний інцидент”, Куропаткін — на офіцера, який “перевищив повноваження”, а сам пункт органічної переробки поспіхом закрили для “санітарної перевірки”. Але це не мало вже того ефекту, що й раніше. Тріщина росла, випускаючи все нові й нові гілки.

Тетяна Гищак

Подобається

#59 в Фантастика
#15 в Постапокаліпсис
#25 в Бойова фантастика

У тексті є: імперія на руїнах

Відредаговано: 31.05.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись