Глава 2

Ми з Уллі прийшли на ринок, щоб продати молочні продукти, розклали їх, нам допомогли двоє працівників ферми. Ми стоїмо, підходять покупці, дивляться, купують то молоко, то сир, то сметану. До нас підійшла одна пара, вони уважно дивляться то на товар, то на мене, то на Уллі. Я відразу їх впізнала, це Жедда й Алік,  діти одного знатного чоловіка, який не перейшов на бік Теоса.

- Роза, це ви? - запитала здивована дівчина.

- Так, Жедда, це я, Роза.  Зараз я живу в друга Корніеля, разом з братами. А ось це дружина Корніелєвого друга.

- А чому ви одягнені, як фермерка чи селянка? - запитала Жедда, брат їй показав знак, щоб вона мовчала. Дівчина взагалі гостра на язик, мені подобається ця її риса характеру, вона завжди правду каже.

- Роза, я переписувався з другом, Леммізом Крассівтим, він пише, що Теос зустрівся з королем Зими. Вони домовилися про те, що вони будуть торгувати з нами рибою, - розповів Алік.

Добре, що Теос хоч не псує стосунки з іншими країнами.

- А ще він пише, що Теос вводить багато податків: для фермерів, вони мають платит 50 відсотків свого заробітку.

Від цих слів Уллі жахнулася. Алік веде далі:

- Також ввів податки майже на все, тепер 50 відсотків своїх дохадів треба віддавати Теосу.

- Люди повстануть, недовго залишилося Теосу правити, - сказала я.

- Та Лемміз пише, що уже починають люди трохи повставати у столиці, скоро,думаю, в інших містах буде те саме, - сказав Алік.

Ми попрощалися, брат і сестра пішли далі.

Невдовзі слова Аліка збулися, почалися протести. Я очолила протест у місті Двісто, усі люди пішли в столицю, прийшли люди з інших міст. Вирішили штурмувати дім Теоса.