Країна Осені
Пролог
На вулиці шаленіє вітер. Небо вже затягло сутінками, коли троє вершників мчать полем. Двоє хлопців і дівчина. Плащі розвіваються за спинами, коні стукають копитами по вогкій землі.
— Нам головне — встигнути до міста Двісто! Там будемо у безпеці! — гукнув старший хлопець, обертаючись через плече. Його майже не чутно — вітер розриває слова.
Дівчина і молодший брат підганяють своїх коней. Позаду — лунає глухий стукіт ще кількох копит. Хтось іде по сліду. Вони не самі.
«Лише б ми встигли…» — подумала дівчина. — «Лише б брати і я встигли до брами до того, як її зачинять…»
Раптом позаду стало тихо. Копит не чути. Переслідувачі мовби щезли. А попереду — вже видно вогні Двісто. Брама відкрита. Вони встигають.
Коні з останніх сил вбігаютьу місто, і відразу за ними важка брама починає зачинятись. Троє вершників озираються — навколо тиша. Вони живі. Вони врятовані.
Вони ще не знають, що хтось допоміг їм. Невидимий мандрівник, чия сила відхилила переслідувачів з дороги й проштовхнула їх до безпечного міста.
Коли брама грюкнула остаточно, незнаний добродій задоволено усміхнувся — і розчинився в повітрі.
Відредаговано: 08.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
