Непрошений гість

Непрошений гість
Колись давним -давно, коли ще ніхто не знав про порядок нот і про те, як з їхньою  допомогою них можна творити музику, жив собі хлопчик , якого звали Композитор. У нього,як і впереважної кількості його друзів та сусідів, була проблема:усім доводилось житив постійному безладному шумі, а все тому, що країна їхня називалась  Шумляндія, правителемякої був горезвісний король Шум. І правління його було для підданих нестерпним головним болем. Адже замість того, щоб навести порядок у своїй країні, забезпечити усім мешканцям гарний настрій, він, нажаль, робив все для того, щоб країна Шумляндія стала ще шумнішою!

І ось одного разу , коли хлопчик Композитор сидів біля розчиненого вікна, до помешкання залетіло якесь дивне створіння. Воно почало шуміти і думало, що приносить радість та задоволення, але,коли придивилося до хлопчика, то напревеликий свій подив, побачило, що він сумний і ледь не плаче. Нашого незваного гостя зацікавило, чому цей хлопчик сумує і він вирішив познайомитися.
-Привіт, - сказав незваний гість,- як тебе звати і чому ти плачеш?
Хлопчик дуже здивувався, коли почув, що до нього звертаються , але вирішив відповісти та познайомитися.
-Мене звати Композитор, і я сумую, тому що у мене болить голова від цього шуму ,який створюють ці різнокольорові кружечки з гачечками. 
Наш незваний гість у червоному вбранні дуже обурився після цієї фрази і сказав:

сказав:-Взагалі-то ці різнокольорові кружечки з гачечками називаються ноти.Я також нотка!Й усі ми на службі у короля Шума.
- І як тебе звати , нотко?- спитав хлопчик.
-Мене звати нота До, і я здивована, що у тебе болить від нас голова, адже буквально недавно король Шум  видав новий указ, щоб ми ще більше гралися, адже це приносить усім задоволення!
-Тепер зрозуміло , чому в останні дні шуму стало ще більше, а житищеважче. Нотко До , а чому ти прийшла до мене у гості? - спитав Композитор.
- Я виконувала наказ короля і так загралася, що потрапила до тебе через вікно зовсім випадково і звернула на це увагу лише тоді,коли побачила твоє сумне обличчя, -відповіла нотка До.
-Зрозуміло, - сумно промовив хлопчик.

Нотці До стало соромно за свій шум та гамір, а ще у неї виникли декі питання, на які вона твердо вирішила знайти відповідь.
-Композиторе, а можна я буду до тебе заходити у гості? -спитала нота До.
-Звичайно, я завжди радий новим друзям, -відповів Композитор.

Ось так відбулося перше знайомство Композитора із ноткою До у червоному вбранні.
А що було далі і як розвивалася дружба між хлопчиком та нотками , ви дізнаєтеся у інших розділах.