Розділ 25 Сесія

             Розділ  25   Сесія

Був 2050 рік.

Небо, як завжди було, голубе; сонце світило із небозводу; дерева пишно буяли своєю зеленню; пташки зграями літали над головами – все було, як і колись раніше.

Але це тільки так здавалося… Якесь тривожне відчуття висіло в повітрі і розливалося на людей, на дороги, на траву – на все, що було. Уже давно закінчилася третя Світова війна, уже встановилися інші, зовсім інші відносини між державами, а Європа і до цього часу гула, як отой вулик із бджолами.

Створювалися нові об’єднання, нові політичні і військові блоки – втім це мало-чого змінювало. Технічний прогрес, як ніколи до цього часу, досягнув невиданих успіхів і людині залишалася тільки роль користувача. Втім, біороботи, штучний інтелект, розумні системи управління і контролю, безпілотні літальні пристрої, автомобілі, механізми – все то відтиснуло роль  людини  на другий план.

Настав період масового технічного прориву. Тепер уже ніхто не сумнівався і , навіть міг пояснити, природу раніше невпізнаних літальних об’єктів. Тепер уже не дивиною стали зустрічі із інопланетянами різних мастей, а раніше засекречена інформація про розвиток людської цивілізації, про невідомі до цього часу технічні досягнення, потрапили в інформаційне поле людини.

Але, як і раніше незмінним залишалося тільки одне – природа і людина, не беручи до уваги звірів і птахів. Як і раніше жива природа Землі незримо впливала на регулювання людської цивілізації.

Тепер в школах розказували не тільки про  Земну кулю, але і про плоску Землю і як варіант – про пустотілу Землю. Тепер дітям по-серйозному розповідали про штучний супутник Землі – про Місяць, без якого Земля, як і раніше, не могла існувати.

Багато чого нового змінилося не тільки в технічному розвитку. Змінилися люди, змінилося їх мислення і інформаційне наповнення. Тепер уже не можна нікого здивувати тим варіантом світопознання, що наша Земля «накрита» енергетичним куполом.

Да, що там – у всіх навчальних закладах серйозно розглядають нову Земну карту, яка поєднує близько двохсот цивілізацій, подібних Землі, а науковий світ серйозно готовився не на Марс, а ближче – покоряти інші земні цивілізації, як колись в двадцятому столітті це зробив Третій Рейх, пробравших через льодовиту стіну. Все то іще якийсь тридцять років назад здавалося чимось неймовірним, а от тепер…

Світогляд людей змінився кардинально. Накінець, дістали і розшифрували всю раніше засекречену інформацію про світоустрій із Ватиканських підвалів. Тисячі науковців досліджують отримані знання. Вся людська цивілізація, накінець, зрозуміла про те, що до цього часу було від них заховане.

Двадцять перше століття – до інформаційний перехід на інший більш-високий енергетичний рівень розвитку людства. Ніхто більше не сумнівався в енергетичній сутності життя на Землі, а уявлення про Землю не визивало шоку. Всі звикли до нової інформації, до розуміння інших світів іншого рівня розвитку. Всім було ясно – все, що ми знали, в що свято вірили раніше – то все було не так, зовсім не так. Тепер зустрічі на телебаченні із інопланетянами не визивають шоку окрім цікавості і ділового інтересу. «Сірі», «Високі білі», «з риб’ячими мордами» - всі оті інші раси тепер співіснували із людською расою. Вони, як більш розвинуті, передавали  людям знання, а на то міст отримували ресурси.

Але і ті, і інші розуміли – природні ресурси не безмежні, їх потрібно берегти і примножувати. І тому, спільною темою для людської цивілізації і інших форм життя на Землі – була тема збереження природи.

Втім, не для всіх. Були і інші… але зараз не про них.

Минуло зовсім не багато часу, коли велись війни за ресурси, за людей. То був період нового етапу – перехідний період якісного переходу в інший світовий вимір на вищий рівень глобального світоустрою. Двадцять перше століття – то і був період такого переходу. Людство іще пам’ятає 12_ 12_ 2012 року – дату кінця світу про календарю Майя.  

Ні, кінець світу тоді не настав, але… поступово люди зрозуміли інше – з того дня настала ера трансформації Людства в інший енергетичний рівень розвитку.

За цей відносно невеликий період змінилося, перед усім, свідомість людей. Змінилося розуміння – ми всі на цій частині планети, яка називається Людська цивілізація, обмежені в своєму виборі. Люди, накінець, почали розуміти – поверхня Землі, на який і живе людська цивілізація, - то рідний дім всіх живих істот різних світів. Поступово почало приходити розуміння – наші найнижчі людські пороки і бажання – то робота темних створінь.

Здавалося, люди почали розуміти свою природу існування, розуміти цінність моралі і просвітлення в своїх головах. Споконвічна боротьба між матеріальним і духовним, накінець, знайшла свою середину – комплексне існування і матеріального, і духовного. Тепер в школах викладають не тільки матеріальний світ – тепер там навчають, перед усім, духовності, комплексному розумінні матеріального і духовного. Накінець і наука і релігія перестали претендувати на посередників між Творцем і людьми, а прийняли форми інструктивного практичного дослідження і пізнання  людського тіла і людської душі.  Накінець, гроші, оті трикляті гроші, перестали бути гегономом  людини.

Поступово держави почали формуватися на інших, людських богоугодних принципах існування. Вирисовувався стандарт загальноприйнятої поведінки людини. Тепер гноблення людини людиною було заборонено не тільки законами, але і мораллю. Тепер вихованню молодого покоління   відводилася особлива роль. Тепер покоління похилого віку цінувалося на достойному рівні поваги і турботи. Люди, накінець, почали розуміти – щастя не в грошах, а душі. Тепер зі школи почали роз’яснювати і вивчати людський цикл переродження, гріховність і відповідальність. Так, поступово, як тоді, коли Мойсей сорок років водив свій народ по пустелі, люди почали пробуджатися і розуміти гріховність свого життя.