Розділ 24 Здоров'я нації

          Розділ 24 Здоров’я нації

• А знаєш, Парасю, - почала жінка, яка сиділа справа на лавочці біля будинку, - ось колись, як ми були молоді, при Радянському Союзі, ото була медицина.  Підеш на прийом до лікаря – він обов’язково уважно вислухає, напише рецепти, якщо потрібно – направить в лікарню.
• Да, Орисю, - погодилася інша, - ото і пожили ми тільки тоді… кожен рік хліб дешевшав, з’являлися нові товари  в «Сільпо», гроші почали давати під зарплату… Ото був час – не то, що тепер…
• Ти , я бачу, - втрутилася в розмову третя жінка, сивувата з правильними рисами обличчя, - жалкуєш по отому времені. А я не жалкую… Нехай відходять в минуле. Мені зараз подобається жити. Подумаєш – прийме лікар в районі, подивиться, випише направлення в лікарню… А хіба ти забула, Орисю, як то було в тих лікарнях? Погоджусь із тобою – увага була більша. Все було безоплатно, але ж зараз – тільки подивіться – яка апаратура, які ліки  - мертвого підіймають. Шо – хіба не так скажете?
• Так-то воно так, але, - знову заперечила Орися, - зараз тебе лікують так, як колись лікували корову – дати гроші ветеринарному лікарю – то вилікує корову, а не даси – то подохне твоя корівка…
• Да… Це правда. Тепер лікарі – то бізнесмени. А ми, тобто пацієнти, - то об’єкт, з якого можна «лупити» грошики - головне, щоб побільше хворих було. Правду я кажу – ну, скажи Парасю?

Жінка, яка сиділа справа на лавочці і яку звали Парасею, важко на повні груди набрала повітря, а потім повільно видихнула так, як буд-то намагалася загасити пожежу.

• Ого… - помітила Орися, - ти чого так важко ?
• Ой, не говори, - погодилася Параска, - десь простила. Учора якраз ходила до свого сімейного лікаря. Ну, ви ж знаєте, зараз у кожного повинен бути сімейний лікар. Отим сімейним лікарям платять гроші за нас…
• А хто платить?
• Та, держава ж і платить. – продовжувала Параска. – Так от, важко мені так стала дихати – щось ось тут, - показала рукою на груди жінка, - давить, нібито хто всунув хлібину, а витягти забув. Давить і давить, зараза… Ото ж , я і поперлася до нашого сімейного лікаря в Медичний центр.  Приходжу, а там вихідний. Оце думаю полікувалася! Покрутилася, посмикала двері і пішла назад, додому.
• Тю, - перебила Орися, - то вони ж у вихідні не працюють…
• А я хіба знала – приперлася. Думала – полікує мене моя лікарка. Вона ж у нас така уважна, така розумна. Біда тільки в тому, що працює вона тільки по робочих днях. А якщо хочеш на прийом – записуйся за неділю наперед. А доживеш ти до отого прийому – тільки Бог знає.
• Правду кажеш… Абсолютну правду. От колись, коли ми були молоді, ну – в Радянському союзі, були участкові лікарі, закріплені по вулицях. Ну, типу – сімейних лікарів… Так вони були закріплені територіально за вулицями. Чого – ловко було.  І гроші не треба було платити.
• А по телефону вони лікували?
• Та, який там телефон? –  Тоді телефони були стаціонарні і стояли вони дома не у всіх. А в лікарні таких телефонів теж було не багато… так - що…
• Да… Ото жили…
• А зараз теж непогано. Ось тільки дорого.
• Не видумуй Парасю, - заперечила Орися, - для пенсіонерів безкоштовно.
• Еге ж, безкоштовно… Тільки оте безкоштовно нічого не варто. То аби відщепенця – прийшов до лікаря, той відмітив направлення, отримав електронні гроші, а ти… посидиш трохи, щось він тобі розкаже – і додому…
• Іди до платного лікаря…
• Сама іди… - аж підскочила Палажка, - а ти хіба не знаєш скільки у мене пенсія?
• Знаю- знаю… охолонь, - заспокоїла Орися, - я просто так сказала. У мене ж така ж пенсія.. От, якщо б зробили так, щоб пацієнти ставили оцінки за обслуговування і лікування взагалі – от-тоді б була інша справа.
• А від тих відміток залежала їх зарплата… - добавила Парася, - отоді б і працювали вони, як слід. А поки цього не буде  - отримай своє…
• А шо, дівчата, - весело запропонувала Орися, - сьогодні по телевізору будуть показувати щось нове по медичних реформах. Пішли, а то запізнимося…

            «Дівчата» по сімдесят років швиденько зібралися і почимчикували по квартирах. Цей п’ятиповерховий будинок заселяли в більшості пенсіонери. А саме вони любили дивитися такі передачі. З комп’ютерами вони рідко мали справи, а от із телевізором – то інша справа – включив собі і дивись…

• Шановні глядачі, - симпатична молода дівчина на екрані телевізора представила свого гостя –, -  наш гість Бойко Анастасія - міністр охорони здоров’я. Розкажіть будь ласка про зміни в організації охорони здоров’я в нашій країні.
• Добрий день всім громадянам, які зараз мають можливості дивитися цю передачу. Дозвольте мені представити зміни, які нас чекають в найближчий час. По-перше, з першого числа наступного місяця вводиться відповідальність лікарів за непрофесійні дії по відношенню до своїх пацієнтів. Що це означає? – Це означає , по-порядку:

Неправильний діагноз, або ухилення від постановки діагнозу пацієнту від тепер буде мати конкретну відповідальність – всі такі випадки будуть розслідуватись штучним інтелектом і в разі види лікар буде нести завідомо визначену відповідальність.